Ліквідація наслідків обстрілу Київщина: як працюють рятувальники
Світанок у передмісті Києва почався з вибухів. Чергова масована атака російських ракет залишила за собою зруйновані будинки, пошкоджену інфраструктуру та, на жаль, постраждалих. Вже втретє за місяць виїжджаю на місце обстрілу, щоб на власні очі побачити роботу наших рятувальників.
Прибуваю на локацію о 5:30 ранку. Територія оточена, працюють десятки рятувальників ДСНС, поліція та медики. Одразу помітно характерний запах горілого пластику та пилу, що висить у повітрі. Частина багатоповерхівки зруйнована — від четвертого поверху лишилося мало що впізнаваного.
“Надійшло повідомлення про влучання приблизно о 4:10. Миттєво підняли весь особовий склад і вже за 12 хвилин перші бригади були на місці,” — розповідає мені Олександр, офіцер ДСНС, який керує операцією. Його обличчя закіптюжене, рукави форми закочені, очі червоні від диму та недосипу.
За роки висвітлення війни я бачив чимало руйнувань, але щоразу вражає злагодженість дій наших рятувальників. Тут немає метушні — кожен точно знає свою роль.
Робота рятувальних бригад
Пожежники борються з вогнем у сусідній будівлі, куди перекинулося полум’я. Група з розбору завалів працює методично, буквально по сантиметру розбираючи конструкції у пошуках можливих вцілілих. Медики ДСНС надають першу допомогу постраждалим поруч з каретами швидкої.
“Під завалами можуть залишатися люди. Використовуємо акустичне обладнання, щоб виявити найменші ознаки життя,” — пояснює Віталій, рятувальник із 10-річним стажем, демонструючи компактний прилад, схожий на медичний стетоскоп. “Через цей девайс можна почути навіть слабке дихання людини під кількома шарами бетону.”
З 2014 року, коли я почав висвітлювати конфлікт на сході, наші рятувальні служби пройшли колосальний шлях професійного розвитку. Сьогодні їхній рівень підготовки та оснащення відповідає найкращим світовим стандартам, що неодноразово відзначали міжнародні експерти.
На моїх очах з-під завалів дістають літню жінку. Вона приголомшена, але притомна. Рятувальники обережно транспортують її до медиків. “Вона була у ванній кімнаті, коли стався вибух. Іронічно, але саме це, ймовірно, врятувало їй життя — ванні кімнати зазвичай мають міцнішу конструкцію,” — коментує Олександр.
Координація служб
Паралельно з рятувальними роботами інженери та сапери ДСНС проводять оцінку стійкості вцілілих конструкцій та перевіряють територію на наявність нерозірваних боєприпасів. Це стандартний, але критично важливий протокол — вторинні обвали становлять серйозну небезпеку.
“Найскладніше — координувати всі служби одночасно,” — розповідає полковник Сергій Дмитренко, керівник обласного управління ДСНС, який особисто прибув на місце події. “У нас працюють не лише рятувальники, а й комунальники, енергетики, газовики, водоканал. Треба забезпечити безпеку постраждалих будинків, відключити комунікації, зупинити витоки газу.”
Допомога постраждалим
До обіду стає відомо про трьох загиблих і чотирнадцять поранених. Більшість постраждалих уже доставлено до лікарень Києва та області. Паралельно розгортаються пункти тимчасового розміщення для тих, хто втратив житло. У школі неподалік волонтери та працівники соціальних служб організовують гарячі обіди, медичну та психологічну допомогу.
“Для нас це, на жаль, вже відпрацьований алгоритм,” — каже Марина, координаторка центру психологічної підтримки, який розгорнуто прямо у шкільному спортзалі. “Перший шок, ступор, потім заперечення, горе, гнів — все це нормальні реакції, які необхідно пропрацювати з фахівцями.”
Тимчасове житло
Окремий напрямок роботи — забезпечення тимчасовим житлом. “Маємо 78 осіб, які потребують термінового розселення. Частину розмістимо в модульних містечках, частину — в готелях області за програмою тимчасового житла для постраждалих від обстрілів,” — пояснює представник обласної адміністрації.
Відновлювальні роботи
Ближче до вечора інтенсивність робіт не спадає, хоча змінюється їхній характер. Рятувальні операції поступово переходять у фазу розбору завалів та відновлення базової інфраструктури. Електрики з обленерго вже встановлюють тимчасові лінії для забезпечення електропостачання вцілілих будівель.
“Повне відновлення займе місяці, але базові послуги — електрика, вода, газ — будуть відновлені для більшості мешканців району протягом доби-двох,” — запевняє Олексій, інженер обленерго, який координує роботи з відновлення електропостачання.
Як зауважує полковник Дмитренко, такі операції — це завжди перегони з часом. “Перші 24 години критично важливі. Ймовірність знайти живих під завалами стрімко падає після доби. Тому ми працюємо безперервно, змінами, але без зупинок.”
Кінологічні підрозділи
Особливо вражає професіоналізм кінологічних підрозділів. Собаки-рятувальники методично обстежують завали, шукаючи живих. “Наші собаки навчені розрізняти запах живої людини від загиблої,” — пояснює кінолог Андрій, чий лабрадор Марс вже знайшов двох людей під завалами.
Покидаючи локацію близько 20:00, помічаю, як прибувають “свіжі” бригади рятувальників — зміна для нічних робіт. Освітлювальні установки вже розгорнуто, генератори гудуть, забезпечуючи електрикою обладнання.
Рутина рятувальних операцій
Операції з ліквідації наслідків обстрілів стали сумною рутиною для українських рятувальників. Але саме ця рутина, відпрацьована до автоматизму, щодня рятує десятки життів.
За словами полковника Дмитренка, з початку повномасштабного вторгнення підрозділи ДСНС Київської області провели понад 470 рятувальних операцій після ракетних ударів та обстрілів. “Кожна така операція — це безцінний досвід, але ціна цього досвіду занадто висока,” — підсумовує він.
Робота рятувальників — це лише верхівка айсберга в процесі ліквідації наслідків обстрілів. За ними йдуть будівельники, реставратори, соціальні працівники — всі ті, хто повертає людям можливість жити далі після жахіття війни.
