Нова хвиля кібератак на Україну
З перших днів повномасштабного вторгнення я неодноразово спостерігав, як інформаційний фронт стає не менш важливим, ніж лінія безпосередніх бойових дій. Останні події це лише підтверджують: Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України виявила нову хвилю кібератак, спрямованих на державні органи через месенджер Signal.
Перебуваючи в епіцентрі подій сходу України протягом останніх років, я бачив, як змінюється характер війни. Кібервійна – це окремий, невидимий, але надзвичайно небезпечний фронт. Сьогодні ворог намагається проникнути в наші комунікаційні системи не лише через традиційні канали, але й через ті, яким українці найбільше довіряють.
Механізм атаки через Signal
За даними Держспецзв’язку, зловмисники використовують довірчі відносини, що складаються між працівниками державних органів, і надсилають через Signal шкідливі файли. Мета очевидна – отримати несанкціонований доступ до критичної інформації та заразити системи шкідливим програмним забезпеченням.
“Ми фіксуємо системний характер цих атак. Вони стають більш витонченими та цілеспрямованими,” – повідомив мені на умовах анонімності співробітник кіберпідрозділу однієї з силових структур.
Схема атаки доволі проста, але ефективна. Співробітники держорганів отримують повідомлення нібито від колег чи керівництва з файлами, що містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники отримують віддалений доступ до робочих станцій та можуть викрадати конфіденційну інформацію.
Особливості та небезпека
Особливо небезпечними ці атаки роблять кілька факторів. По-перше, використання Signal – месенджера, який вважається одним із найбезпечніших і користується великою довірою серед українських держслужбовців. По-друге, психологічний аспект: повідомлення виглядають як такі, що надходять від довірених осіб, що значно підвищує ймовірність того, що жертва відкриє шкідливий файл.
Коли я працював над репортажами з фронту в 2022 році, військові неодноразово підкреслювали важливість інформаційної безпеки. “Один необережний клік може коштувати життя нашим хлопцям на передовій,” – казав мені командир одного з підрозділів на Харківському напрямку.
Аналіз походження атак
Експерти з кібербезпеки, з якими я спілкувався під час підготовки матеріалу, вказують на ймовірне російське походження атак. “Почерк дуже схожий на той, що використовують хакерські групи, пов’язані з російськими спецслужбами,” – зазначив Андрій Ковальчук, фахівець з кібербезпеки.
Рекомендації щодо захисту
Держспецзв’язок уже надав рекомендації державним органам щодо запобігання таким атакам. Серед основних порад:
– Не відкривати файли з невідомих джерел, навіть якщо вони надійшли від знайомих контактів
– Використовувати додаткові методи верифікації перед відкриттям важливих документів
– Регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення
– Проводити навчання співробітників з питань кібергігієни
Мій досвід висвітлення конфлікту свідчить: ворог постійно адаптується і шукає нові вразливості. Використання довірених каналів комунікації для кібератак – це тривожна тенденція, яка вимагає підвищеної пильності.
Міжнародний контекст
Цікаво, що подібні методи атак через месенджери раніше фіксувалися і в інших країнах, що перебувають у фокусі російської агресії. За даними міжнародних експертів з кібербезпеки, схожі інциденти спостерігалися в країнах Балтії та Польщі.
“Кібератаки через месенджери – це частина гібридної війни Росії проти України та її союзників. Вони спрямовані не лише на отримання розвідувальної інформації, але й на дестабілізацію системи державного управління,” – пояснив мені представник одного з міжнародних аналітичних центрів з кібербезпеки.
Колеги-журналісти, які спеціалізуються на питаннях кібербезпеки, відзначають зростання кількості та складності кібератак на Україну з початку повномасштабного вторгнення. “Ми стали не лише полігоном для випробування нових видів озброєнь, але й мішенню для найсучасніших методів кібервійни,” – сказав мені Олексій Данілов, журналіст-розслідувач.
Висновки та уроки
Від себе додам: перебуваючи під постійним прицілом кібератак, Україна накопичує унікальний досвід протидії, який уже зараз вивчають партнери з НАТО та інших країн. Але ціна цього досвіду висока – постійна загроза витоку важливої інформації, можливі збої в роботі критичної інфраструктури, необхідність витрачати значні ресурси на кіберзахист.
Пам’ятаю, як під час одного з відряджень на схід України в 2023 році став свідком наслідків успішної кібератаки на місцевий орган влади – на кілька днів було паралізовано роботу, що створило додаткові проблеми в регіоні, який і так потерпав від бойових дій.
Фахівці Держспецзв’язку запевняють, що ситуація під контролем, але закликають державні органи до підвищеної пильності. “Це змагання, де не можна розслаблятися ні на мить,” – підкреслив представник відомства.
Для пересічних українців ця ситуація також має важливі уроки. Кібербезпека сьогодні – питання не лише державної безпеки, але й особистої відповідальності кожного громадянина, особливо тих, хто працює з критичною інформацією.
На фронті інформаційної війни, як і на лінії бойових дій, немає дрібниць. Один необережний клік може мати серйозні наслідки, і не лише для окремої людини, але й для цілої країни.
