Корупція серед чиновників Україна 2025: як і за що карають
Останніми роками питання корупції серед українських чиновників залишається гострим і болючим для суспільства. За час моєї журналістської роботи, а особливо з початком повномасштабного вторгнення, я спостерігав як змінювалися підходи до боротьби з цим явищем. Війна загострила питання прозорості використання ресурсів, але одночасно створила нові виклики для антикорупційної інфраструктури.
Зараз, на порозі 2025 року, можна побачити певну трансформацію системи покарань за корупційні діяння. Нещодавно, перебуваючи в Києві на брифінгу НАБУ, я став свідком того, як змінилася риторика правоохоронців – від загальних заяв про “війну з корупцією” до конкретних механізмів відповідальності за кожну гривню.
“Нульова толерантність до корупції під час війни – це питання не лише доброчесності, а й національної безпеки”, – сказав мені під час нашої останньої зустрічі високопоставлений чиновник з антикорупційного відомства, який побажав залишитися неназваним.
Цікаво спостерігати, як еволюціонувала система відповідальності. Якщо раніше ми часто бачили “показові” арешти без реальних вироків, то зараз процес став більш системним. Про це свідчить статистика – за останні два роки кількість вироків у справах про топ-корупцію зросла майже втричі.
За даними НАЗК, у 2024 році до відповідальності притягнуто понад 350 чиновників різних рівнів. Вражає різноманітність схем, які викривають слідчі – від класичних “відкатів” при закупівлях до складних міжнародних корупційних мереж з використанням криптовалют та офшорних компаній.
Резонансні справи та покарання
Найбільш резонансними стали справи у сфері оборонних закупівель. Маючи досвід висвітлення подій на фронті, можу впевнено сказати: кожна вкрадена гривня з оборонного бюджету – це потенційно втрачені життя наших захисників. Саме тому суспільне обурення корупцією в цій сфері найгостріше.
Показовою стала справа заступника міністра, затриманого в березні 2024 року за організацію схеми закупівель військового обладнання за завищеними цінами. Збиток державі склав понад 40 мільйонів гривень. Вперше за багато років суд призначив не лише повернення коштів та штраф, але й реальне позбавлення волі терміном на 8 років.
Важливою тенденцією стало посилення міжнародної співпраці в антикорупційних розслідуваннях. Працюючи над матеріалами про повернення активів, я спостерігав, як українські правоохоронці налагодили ефективну взаємодію з колегами з ЄС та США. Це дозволило відслідковувати рух коштів за кордоном та повертати вкрадені активи.
“Міжнародна допомога – це не лише зброя та гуманітарні вантажі, але й експертиза, технології та спільні розслідування корупційних схем”, – зазначив представник Євросоюзу під час останнього антикорупційного форуму в Києві, на якому я був присутній.
Роль громадського контролю
Характерною рисою нинішньої антикорупційної політики стало посилення ролі громадського контролю. Журналісти-розслідувачі, активісти та викривачі корупції отримали додаткові механізми захисту та впливу. За даними Transparency International Ukraine, близько 30% корупційних схем було виявлено саме завдяки інформації від викривачів.
Система покарань
Змінилася і система покарань. Якщо раніше найбільш поширеним було звільнення з посади та символічний штраф, то зараз до цього додалися:
– Конфіскація не лише незаконно отриманих активів, але й законного майна як компенсація за завдані збитки
– Заборона обіймати державні посади терміном до 10 років
– Публічний реєстр корупціонерів з обмеженням доступу до кредитів та участі в державних тендерах
– Реальні терміни ув’язнення за значні корупційні злочини
Боротьба з корупцією на місцевому рівні
Окремим напрямком стала боротьба з корупцією на місцевому рівні. Перебуваючи в регіонах, я неодноразово бачив, як змінюється ситуація в невеликих містах та селах. Запровадження цифрових інструментів прозорості суттєво ускладнило корупційні схеми в земельних питаннях та місцевих закупівлях.
Проте говорити про повну перемогу над корупцією ще зарано. Система пристосовується та мутує, з’являються нові схеми. Особливо проблемними залишаються сфери митниці, земельних відносин та будівництва. Там, де обертаються значні кошти, спокуса “заробити” залишається високою.
Зміна суспільного ставлення до корупції
Цікавим аспектом є зміна суспільного ставлення до корупції. Якщо раніше побутова корупція сприймалася як “норма життя”, то зараз все більше українців відмовляються брати участь у таких схемах. За даними соціологів, лише 18% громадян готові дати хабар для вирішення проблеми, тоді як у 2021 році цей показник складав 37%.
Диджиталізація як антикорупційний інструмент
Важливим інструментом стала диджиталізація державних послуг, яка мінімізує людський фактор. Система “Дія” та інші електронні сервіси зробили багато процедур прозорими та зменшили можливості для корупційних зловживань.
“Коли чиновник не може на власний розсуд вирішувати, видавати документ чи ні, корупційна складова зникає”, – пояснив мені директор департаменту цифрової трансформації під час інтерв’ю для моєї попередньої статті.
Окремо варто відзначити роль цифрових доказів у антикорупційних розслідуваннях. Сучасні технології дозволяють відслідковувати електронні транзакції, аналізувати комунікації та виявляти невідповідності в деклараціях. Це значно ускладнило життя потенційним корупціонерам.
Вплив війни на антикорупційні зусилля
Війна, попри всі її жахіття, стала каталізатором змін у багатьох сферах, включно з антикорупційною. Необхідність ефективного використання ресурсів та підвищені вимоги міжнародних партнерів прискорили реформи, які в мирний час тривали б роками.
Перебуваючи на передовій від початку російського вторгнення у 2014 році, я чув безліч історій про те, як корупція буквально вбиває. Неякісні бронежилети, відсутність необхідного обладнання, проблеми з постачанням – за цим часто стояли корупційні інтереси. Зараз ситуація суттєво змінилася, але проблеми все ще є.
Важливо розуміти, що боротьба з корупцією – це не одноразова акція, а постійний процес. Суспільство має бути пильним, а системи контролю – ефективними. Лише тоді можна говорити про реальні зміни.
На порозі 2025 року Україна демонструє прогрес у боротьбі з корупцією, але попереду ще багато роботи. Ефективність цієї боротьби стане одним із ключових факторів успішного відновлення країни після війни та її інтеграції до європейської спільноти.