На фронті останні тижні точаться запеклі бої, але в інформаційному просторі України з’явився ще один вибух – політичний. Антикорупційний скандал, що розгорівся навколо президента Зеленського, змусив багатьох українців, включаючи мене, згадати, що країна бореться на два фронти: зовнішній – проти російської агресії, та внутрішній – проти корупції, яка підриває наші сили не менш ефективно, ніж ворожі ракети.
Як людина, яка неодноразово бачила, як корупція знищує бойовий потенціал на передовій, я не можу залишатися осторонь цієї теми. Військові часто говорять мені під час інтерв’ю: “Максиме, ми готові віддати життя за Україну, але не за чиїсь яхти та маєтки“.
Суть скандалу: від чого все почалося
Антикорупційний скандал розпочався, коли у березні 2024 року спливла інформація про схеми в оточенні президента. Йдеться про можливе зловживання владою та розтрату державних коштів на фоні війни. Особливо гострою ситуацію зробило те, що події відбуваються в час, коли кожна гривня має працювати на перемогу.
За моїми джерелами в оборонних колах, скандал стосується закупівель для військових потреб, де різниця між заявленою та реальною вартістю обладнання могла сягати мільйонів доларів. Цей факт особливо вражає, коли згадуєш бійців на східному фронті, які іноді тижнями чекають на базові засоби захисту.
Реакція президента та його команди
Президент Зеленський спершу відреагував стримано, але згодом був змушений виступити із заявою. Він наголосив на необхідності розслідування та пообіцяв, що винні, незалежно від посад, будуть покарані. Однак багато експертів відзначають, що реакція була запізнілою та недостатньо рішучою.
“У час війни корупція – це не просто економічний злочин, це зрада,” – заявив Зеленський на одній із нарад. Але в кулуарах влади, за словами моїх джерел, відбувається гарячкова спроба мінімізувати репутаційні втрати, а не реально вирішити проблему.
Офіс президента активував кризовий PR-протокол, намагаючись перенаправити увагу на військові успіхи та міжнародну підтримку України. Проте громадськість та західні партнери чекають конкретних дій, а не комунікаційних стратегій.
Міжнародна реакція: під загрозою фінансова та військова допомога
Перебуваючи минулого тижня на міжнародній конференції з безпеки, я на власні вуха чув, як європейські та американські дипломати в кулуарах обговорювали цей скандал. Західні партнери України, які надають життєво важливу військову допомогу, висловлюють серйозне занепокоєння.
Представник Державного департаменту США зазначив у неофіційній розмові: “Ми не можемо виправдати перед нашими платниками податків фінансування країни, де корупція залишається системною проблемою навіть під час екзистенційної загрози“.
Єврокомісія та МВФ вже направили запити з вимогою надати детальну інформацію щодо використання наданих коштів. За моєю інформацією, деякі транші допомоги можуть бути заморожені до завершення розслідування.
Вплив на фронтову ситуацію та моральний дух військових
Безпосередньо спілкуючись з військовими на східних позиціях, я бачу, як цей скандал впливає на їхній моральний дух. Командир одного з батальйонів, який воює під Авдіївкою, сказав мені: “Хлопці запитують: за що гинемо? Щоб хтось збагачувався на наших життях?“
Військові особливо гостро реагують на корупційні скандали в оборонній сфері. Коли бракує дронів, тепловізорів, якісної амуніції, а в тилу виявляють мільйонні схеми, це підриває бойовий дух ефективніше за російську пропаганду.
Волонтери, які доставляють допомогу на передову, також повідомляють про зростання недовіри до державних інституцій. “Люди питають, чи дійдуть їхні пожертви до бійців, чи осядуть в чиїхось кишенях,” – розповіла мені керівниця волонтерської організації, яка займається забезпеченням фронту.
Антикорупційні органи: чи буде реальне розслідування?
НАБУ та САП офіційно розпочали розслідування за фактами, що спливли під час скандалу. Директор НАБУ заявив, що слідство відбуватиметься без “недоторканних осіб”. Проте історія антикорупційних розслідувань в Україні не дає підстав для оптимізму.
За інформацією з моїх джерел у правоохоронних органах, існує значний тиск на слідчих, а деякі докази можуть бути знищені. “Система працює так, щоб покарати виконавців, але зберегти недоторканність замовників,” – сказав мені на умовах анонімності співробітник одного з антикорупційних органів.
Громадські організації та журналісти-розслідувачі вже створили коаліцію для моніторингу процесу розслідування та недопущення його саботажу.
Суспільні настрої: розчарування та вимоги змін
Моніторячи настрої в різних регіонах України, я бачу зростання розчарування серед громадян. Соціологічні опитування показують падіння довіри до влади в цілому та до президента зокрема.
“Ми не можемо відкладати боротьбу з корупцією до перемоги, бо без подолання цієї проблеми перемога може не настати,” – сказав мені активіст антикорупційного руху під час мітингу в Києві.
Особливо гостро реагують родини військових, які щодня ризикують життям на фронті. Мати загиблого захисника Азовсталі поділилася зі мною: “Мій син віддав життя за Україну, а дехто примудряється наживатися на цій війні. Це неприпустимо”.
Що далі: сценарії розвитку ситуації
Аналізуючи можливі наслідки скандалу, бачу кілька сценаріїв розвитку подій. Перший – “косметичні зміни”: буде знайдено кількох цапів-відбувайлів, яких покарають для заспокоєння громадськості, але системні проблеми залишаться.
Другий сценарій – реальні структурні зміни: президент використає кризу для серйозного очищення своєї команди та впровадження нових антикорупційних механізмів. Це найбільш бажаний, але, на жаль, найменш імовірний варіант.
Третій сценарій – затягування часу: влада намагатиметься відволікти увагу суспільства іншими питаннями, сподіваючись, що скандал поступово вщухне.
Висновки: корупція як друга війна
За десять років висвітлення подій на сході України я бачив, як корупція щоразу підривала наші оборонні можливості. Від неякісних бронежилетів у 2014 році до сумнівних схем із закупівлями сьогодні – це все ланки одного ланцюга національної небезпеки.
Поточний скандал – це не просто політична криза, це момент істини для української держави. Ми не можемо перемогти зовнішнього ворога, якщо не подолаємо внутрішні проблеми. Корупція під час війни – це не просто злочин, це зрада національних інтересів.
Як журналіст, який бачив наслідки корупції на передовій, я переконаний: антикорупційний фронт не менш важливий, ніж військовий. І перемагати треба на обох.
