Дипломатичні відносини між Україною та Угорщиною
Дипломатичні відносини між Україною та Угорщиною знову опинилися у центрі уваги після заяв угорської сторони, які український МЗС розцінив як маніпулятивні. Це черговий епізод у непростих стосунках двох сусідніх країн, особливо загострених в умовах війни та європейської інтеграції України.
Реакція Міністерства закордонних справ України
Міністерство закордонних справ України офіційно відреагувало на звинувачення з боку Угорщини щодо нібито перешкоджання євроінтеграційним процесам. Дипломати наголосили, що подібні заяви є спробою викривити реальний стан справ та перекласти відповідальність на українську сторону.
“Намагання представити Україну як країну, що гальмує власний євроінтеграційний шлях, є відвертою маніпуляцією. Україна послідовно виконує всі зобов’язання перед ЄС, включно з питаннями захисту прав національних меншин“, – йдеться у повідомленні українського зовнішньополітичного відомства.
За моїми спостереженнями як журналістки, що понад десятиліття висвітлює міжнародні відносини, подібні напруження мають глибше коріння, ніж поточні розбіжності. Вони відображають фундаментальні геополітичні позиції обох держав та специфіку внутрішньополітичного контексту Угорщини.
Політична позиція Угорщини
Варто зазначити, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово висловлював скептичне ставлення щодо європейської підтримки України та блокував певні рішення на рівні ЄС. Експерти пов’язують таку політику Будапешта з прагненням отримати поступки у питаннях угорської меншини на Закарпатті та зберегти особливі економічні відносини з Росією.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час останнього брифінгу наголосив: “Ми завжди готові до діалогу з угорськими колегами, але цей діалог має базуватися на взаємній повазі та фактах, а не на маніпуляціях чи штучних перешкодах“.
Український міністр також підкреслив, що Україна робить усе можливе для захисту прав усіх національних меншин відповідно до європейських стандартів, попри складні умови воєнного часу.
Підтримка України іншими країнами ЄС
Примітно, що інші країни-члени ЄС неодноразово висловлювали підтримку європейським прагненням України. Зокрема, Польща, Литва, Естонія та Латвія регулярно закликають прискорити процес інтеграції України до європейської спільноти.
Європейська комісія у своєму останньому звіті відзначила прогрес України у виконанні рекомендацій щодо національних меншин. Водночас, деякі питання залишаються відкритими і потребують подальшої роботи у форматі конструктивного діалогу між Україною та Угорщиною.
Складнощі євроінтеграційного процесу
Ситуація ускладнюється тим, що в умовах повномасштабної війни Україна змушена балансувати між національними інтересами безпеки та виконанням міжнародних зобов’язань. Як показує досвід інших країн, що проходили шлях євроінтеграції, певні суперечності з сусідніми державами – це нормальна частина процесу.
Угорщина залишається єдиною країною ЄС, яка систематично блокує військову допомогу Україні через Європейський фонд миру та висловлює застереження щодо прогресу України на шляху до ЄС.
Історичний контекст напруження
Для ширшого розуміння контексту важливо враховувати, що відносини України та Угорщини були напруженими ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Ухвалення Україною закону про освіту у 2017 році та закону про державну мову у 2019-му викликало гостру реакцію в Будапешті, який вбачав у них обмеження прав угорської меншини.
Українські дипломатичні джерела стверджують, що Київ зробив значні кроки назустріч Будапешту в імплементації рекомендацій Венеціанської комісії, проте угорська сторона продовжує політизувати питання прав меншин.
Співголова Українсько-угорської комісії з питань національних меншин Любов Непоп зауважила: “Ми розуміємо важливість збереження ідентичності для всіх національних спільнот України, але наш підхід має відповідати європейським практикам та сучасним викликам, з якими стикається українська держава“.
Шляхи до порозуміння
Аналізуючи розвиток цієї ситуації через призму культурної дипломатії, можна констатувати, що обом країнам бракує спільних проєктів, які могли б стати містком порозуміння на рівні громадянського суспільства.
Варто згадати, що попри політичні розбіжності, Угорщина прийняла понад 35 тисяч українських біженців з початку повномасштабного вторгнення Росії, а угорські гуманітарні організації надають допомогу постраждалим регіонам України.
Експерти з міжнародних відносин вважають, що вирішення наявних суперечностей можливе лише через інтенсивний двосторонній діалог та залучення європейських інституцій як медіаторів. Важливим кроком могло б стати створення спільної робочої групи для розробки дорожньої карти з урегулювання чутливих питань.
Історичні паралелі
Така ситуація нагадує мені подібні випадки з історії європейської інтеграції інших країн. Наприклад, Хорватія та Словенія тривалий час мали територіальні суперечки, які ледь не заблокували вступ Хорватії до ЄС, але зрештою знайшли компромісне рішення.
МЗС України наголошує, що залишається відкритим до діалогу з угорською стороною та готове до конструктивної співпраці в усіх питаннях двосторонніх відносин, однак цей діалог має відбуватися на засадах взаємної поваги та без політичного тиску.
У цій складній дипломатичній головоломці важливо пам’ятати, що, попри всі розбіжності, і Україна, і Угорщина є частиною європейського простору та поділяють спільні цінності та історичний досвід. Саме ці фактори в перспективі можуть стати основою для відновлення конструктивних відносин між сусідніми країнами.
