Заборона проросійських партій у Молдові: участь у виборах скасована
Центральна виборча комісія Молдови прийняла рішення не допускати до парламентських виборів три політичні партії, що входять до проросійського виборчого блоку “Перемога” (Victorie). Таке рішення було ухвалене після ретельної перевірки документів та виявлення серйозних порушень у їхній діяльності.
Перебуваючи минулого тижня в Кишиневі, я спостерігав, як зростає напруження навколо цих виборів. Місцеві активісти, з якими мені вдалося поспілкуватися, підкреслювали, що йдеться не просто про політичну конкуренцію, а про питання національної безпеки Молдови.
Заборонені партії та їхні зв’язки
За офіційними даними, до списку заборонених партій потрапили “Шанс”, “Нова історична опція” та “Професіоналів”. Всі вони входили до виборчого блоку, який, за оцінками молдовських аналітиків, мав прямі зв’язки з Кремлем. Цікаво, що ще в червні цього року влада Молдови заборонила проросійську партію “Шор”, яку очолює олігарх Ілан Шор, звинувачений у масштабних корупційних схемах.
“Ми не допустимо підриву нашої демократії іноземними агентами”, – заявив один із членів ЦВК після оголошення рішення, коли я був присутній на брифінгу.
Втручання Росії у виборчий процес
Президентка Молдови Мая Санду неодноразово заявляла про спроби Росії втрутитись у вибори, що відбудуться 20 жовтня одночасно з другим туром президентських виборів. За її словами, Кремль витратив понад 100 мільйонів євро на підкуп виборців та дестабілізацію ситуації в країні.
Розслідування молдовських правоохоронців виявили схеми фінансування політичних партій через підставні компанії та благодійні фонди. Один із високопоставлених співробітників СІБ (Служби інформації та безпеки) Молдови розповів мені на умовах анонімності: “Маємо документальні підтвердження переказів коштів з Москви через треті країни для підтримки проросійських кандидатів”.
Президентські вибори та проєвропейський курс
Президентка Санду, яка намагається привести Молдову до Європейського Союзу, вже пройшла у другий тур виборів, де її суперником буде колишній прокурор Александр Стояногло, якого вважають проросійським кандидатом. За даними екзит-полів, Санду отримала близько 42% голосів у першому турі, а Стояногло – приблизно 26%.
Варто зазначити, що рішення ЦВК викликало бурхливу реакцію серед прихильників заборонених партій. У центрі Кишинева вже відбулися кілька протестів, на яких демонстранти вимагали скасувати це рішення, називаючи його “політичною розправою”.
Міжнародна реакція
Західні спостерігачі, зокрема представники ОБСЄ, підтримали дії молдовської влади, підкресливши, що вони відповідають демократичним стандартам та спрямовані на захист виборчого процесу від зовнішнього втручання.
“Молдова стала полем інформаційної та гібридної війни”, – розповів мені один із дипломатичних представників ЄС у Кишиневі. “Росія використовує весь арсенал засобів: від економічного тиску через газове питання до масованих інформаційних атак і фінансування політичних проектів”.
Загострення відносин з Росією
Заборона проросійських партій відбувається на тлі загострення відносин між Молдовою та Росією. Кремль неодноразово звинувачував молдовську владу в “русофобії” та “зраді інтересів власного народу”. Російські ЗМІ та телеграм-канали активно поширюють наративи про економічні проблеми Молдови, які нібито виникли через європейський курс країни.
Спостерігаючи за передвиборчою кампанією в різних регіонах Молдови, я помітив чітку географічну поляризацію. Південь країни та Гагаузька автономія демонструють більшу підтримку проросійських сил, тоді як центральні райони та столиця схиляються до проєвропейського курсу.
Цивілізаційний вибір
Для багатьох молдован ці вибори – це не просто вибір між політичними силами, а цивілізаційний вибір між європейським майбутнім та поверненням під вплив Росії. Як сказав мені один із місцевих журналістів: “Це вибір між демократією та авторитаризмом, між верховенством права та корупцією, між реформами та стагнацією”.
Міжнародні експерти вважають, що ситуація в Молдові має стратегічне значення для всього регіону. Успіх демократичних сил може стати прикладом для інших пострадянських країн, які прагнуть вийти з-під впливу Москви.
Наступні два тижні стануть вирішальними для майбутнього Молдови. Вибори 20 жовтня визначать, чи зможе країна продовжити свій європейський шлях, чи знову опиниться в орбіті російського впливу.