Евакуація дітей Донеччина 2024: примусова евакуація із 19 сіл через загрози
Цього тижня я повернувся з чергового відрядження в Донецьку область, де ситуація з безпекою цивільного населення стрімко погіршується. Ворог продовжує наступальні дії, а інтенсивність обстрілів прифронтових населених пунктів досягла критичного рівня. В центрі уваги зараз – діти, які досі залишаються в зоні підвищеної небезпеки.
Вчора обласна влада ухвалила рішення про примусову евакуацію дітей та їхніх законних представників із 19 населених пунктів Покровського та Краматорського районів. Рішення не нове, але вперше за останні місяці охоплює таку кількість населених пунктів одночасно.
За даними Донецької обласної військової адміністрації, в зазначених селах залишається майже 250 дітей. Більшість родин раніше відмовлялись від евакуації, посилаючись на відсутність коштів для облаштування на новому місці або небажання покидати свої домівки.
“Ми вже місяць живемо практично в підвалі. Обстріли щодня. Але куди їхати? Тут хоч дах над головою є”, – розповіла мені Олена Петренко з села поблизу Покровська, яка виховує трьох дітей.
Умови проживання на прифронтових територіях
Відвідавши кілька сіл поблизу лінії зіткнення, я на власні очі побачив, у яких умовах доводиться жити місцевим. Постійні перебої з електропостачанням, проблеми з водою, відсутність належної медичної допомоги – і це лише частина щоденних випробувань.
Начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін під час нашої розмови зазначив: “Нам важливо врятувати кожну дитину. Зараз, з початком нового навчального року, питання безпеки дітей стоїть особливо гостро. Тому рішення про примусову евакуацію – вимушений, але необхідний крок”.
На території області створено кілька гуманітарних хабів, де евакуйовані можуть отримати першу допомогу, харчування та тимчасовий прихисток. Звідти їх направляють до більш безпечних регіонів України.
Процедура примусової евакуації
Процедура примусової евакуації передбачає залучення поліції та представників соціальних служб. За законом, у разі відмови батьків від евакуації дітей з небезпечної зони, органи опіки мають право тимчасово вилучити дитину для забезпечення її безпеки.
“Ми розуміємо, що це непросте рішення для сімей, але безпека дітей – понад усе”, – підкреслив представник поліції Донеччини Олексій Ковальчук.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення з Донецької області евакуювали понад 67 тисяч дітей. За останніми даними, на підконтрольних Україні територіях області залишається близько 38 тисяч неповнолітніх, з них майже 5 тисяч – у населених пунктах, розташованих у безпосередній близькості до лінії фронту.
Проблеми адаптації евакуйованих родин
У розмові з місцевими мешканцями я часто чую одне й те саме питання: “А що далі?” Людей хвилює не лише сам факт переїзду, а й перспективи життя на новому місці.
Держава надає евакуйованим допомогу у вигляді щомісячних виплат внутрішньо переміщеним особам. Також діють програми з пошуку житла та працевлаштування. Однак, як визнають самі чиновники, цих заходів недостатньо для повноцінної підтримки переселенців.
“У нас трикімнатна квартира, господарство. А що нам запропонують? Кімнату в гуртожитку? Як там жити з трьома дітьми?” – справедливо запитує Марина Ковальова з Торецька.
Психологічна підтримка дітей
Одна з найбільших проблем – психологічна адаптація дітей на новому місці. За даними психологів, які працюють з евакуйованими родинами, більше 80% дітей з прифронтових територій потребують тривалої психологічної підтримки.
“Діти, які пережили обстріли, бачили руйнування та втрати, потребують особливого підходу. Їм важко адаптуватися, навіть перебуваючи в безпечному місці”, – розповіла мені психологиня Ірина Степаненко, яка працює з евакуйованими сім’ями.
Освітні виклики
Окрема проблема – організація навчального процесу. З наближенням нового навчального року питання освіти для евакуйованих дітей стає особливо актуальним. Міністерство освіти запевняє, що всі переміщені діти матимуть доступ до освіти, проте на практиці виникає чимало складнощів з інтеграцією в нові навчальні колективи.
Перебуваючи в одному з прифронтових сіл, я став свідком болісної сцени: 13-річний Максим категорично відмовлявся евакуюватися, бо не хотів покидати свого собаку. Його мати зі сльозами пояснювала, що в тимчасовому прихистку тварин не приймають. Ця ситуація яскраво ілюструє, наскільки складним може бути процес евакуації навіть з технічної точки зору.
Перспективи та висновки
Ситуація на Донеччині залишається критичною і, за прогнозами військових експертів, найближчим часом може погіршитися. Тому рішення про примусову евакуацію дітей, хоч і болісне для багатьох родин, є виправданим з точки зору безпеки.
“Ми вже втратили надто багато мирних життів через зволікання з евакуацією”, – підкреслив голова військової адміністрації одного з прифронтових міст, з яким я спілкувався на минулому тижні.
Для тих, хто хоче дізнатися більше про процедуру евакуації або потребує допомоги, працює цілодобова гаряча лінія. Також інформацію можна отримати у військових адміністраціях населених пунктів та гуманітарних штабах.
Ситуація з евакуацією на Донеччині – це не просто рядок у зведеннях новин. За кожним рішенням про примусову евакуацію стоять долі конкретних дітей та їхніх родин. І часто це вибір між складним переїздом сьогодні та смертельною небезпекою завтра.
