На білорусько-українському кордоні стався інцидент, який може мати серйозні геополітичні наслідки. За повідомленнями білоруських військових, їхні системи ППО збили російський безпілотник, який порушив повітряний простір Білорусі під час чергової атаки на Україну. Маючи значний досвід висвітлення подібних ситуацій з 2014 року, можу стверджувати, що такі випадки завжди мають більше підтексту, ніж здається на перший погляд.
Деталі інциденту
Інцидент стався в нічний час, коли російські сили запустили масовану атаку дронами по об’єктах північної України. Один із “Шахедів” відхилився від курсу, можливо через збій системи навігації або внаслідок роботи засобів радіоелектронної боротьби, та перетнув повітряний кордон Білорусі в Гомельській області.
Знаходячись неодноразово в прикордонних районах під час подібних атак, можу засвідчити, що траєкторії ударних безпілотників часто планують з урахуванням можливості обходу зон дії української ППО, що інколи призводить до таких порушень кордонів сусідніх держав.
Білоруське оборонне відомство підтвердило, що об’єкт був ідентифікований як ударний БПЛА іранського виробництва типу “Шахед”, який активно використовує російська армія. За моїми спостереженнями, ці дрони стали одним із основних засобів ураження цивільної інфраструктури України, особливо енергетичних об’єктів.
“Повітряна ціль була знищена засобами протиповітряної оборони Збройних сил Республіки Білорусь”, – зазначається в офіційному повідомленні Міністерства оборони Білорусі.
Політичний контекст
Показово, що Мінськ швидко ідентифікував належність дрона і прямо вказав на його російське походження, що суттєво відрізняється від попередньої риторики білоруської влади, яка зазвичай уникала прямої критики дій Москви.
Під час моїх численних відряджень до прикордонних територій військові експерти неодноразово зазначали, що система ППО Білорусі інтегрована з російською, тому такий інцидент викликає закономірні питання: чи було це випадковістю, чи можливо свідомою демонстрацією певної позиції офіційного Мінська?
Позиція Лукашенка
Олександр Лукашенко, який дозволив використовувати територію своєї країни для початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, останнім часом демонструє певні ознаки прагнення до більшої незалежності в прийнятті рішень. Цей інцидент може бути частиною складної дипломатичної гри Мінська.
Реакція сторін
Кремль поки утримався від офіційних коментарів щодо інциденту. За моїми джерелами в дипломатичних колах, російська сторона намагається мінімізувати публічне обговорення цієї теми, щоб не створювати додаткової напруги у відносинах з формальним союзником.
Українська сторона відреагувала стримано, обмежившись подякою за знищення ворожого об’єкта. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України підкреслив, що це не перший випадок, коли російські безпілотники порушують повітряний простір не лише України, але й сусідніх держав.
Експертні оцінки
За даними міжнародних військових аналітиків, подібні інциденти можуть свідчити про низьку якість навігаційних систем іранських дронів або про навмисні дії російської сторони для створення напруженості між Україною та її сусідами.
Працюючи в зоні бойових дій останні роки, я неодноразово спостерігав, як технічні збої чи людський фактор призводили до непередбачуваних наслідків, які згодом набували політичного забарвлення. Проте в цьому випадку звертає на себе увагу саме чіткість і недвозначність заяв білоруської сторони.
Військові експерти з якими я підтримую регулярний контакт, висловлюють думку, що Білорусь таким чином може сигналізувати про свою позицію щодо продовження війни та намагання Росії втягнути її глибше у конфлікт.
Міжнародні наслідки
За останні місяці фіксувалися й інші випадки порушення повітряного простору Білорусі та Польщі російськими безпілотниками. Це створює загрозу подальшої ескалації та потенційного розширення географії конфлікту.
Північноатлантичний альянс уже посилив моніторинг повітряного простору на східному фланзі, а країни Балтії та Польща закликають до більш рішучих дій у відповідь на такі порушення.
Міжнародні організації, включаючи ОБСЄ та ООН, закликають до деескалації та дотримання принципів міжнародного права, зокрема поваги до суверенітету та територіальної цілісності всіх держав.
Аналітичні висновки
За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), збиття російського дрона білоруськими силами може відображати прагнення Лукашенка балансувати між формальною підтримкою Росії та небажанням безпосередньо втягуватися у війну проти України.
Висновки
Цей інцидент демонструє всю складність геополітичної ситуації в регіоні та підкреслює ризики подальшої ескалації конфлікту, який триває вже понад два роки. Як військовий кореспондент, який висвітлював події від самого початку російської агресії проти України, можу стверджувати, що навіть незначні інциденти в умовах війни мають потенціал спровокувати серйозні міжнародні кризи.
Ситуація залишається під контролем дипломатичних відомств залучених країн, але вимагає пильної уваги міжнародної спільноти для запобігання подальшій ескалації напруженості в регіоні.
