На фронті бачиш як змінюється характер бойових дій буквально на очах. Коли розпочинав свої репортажі у 2014-му з Донбасу, і гадки не мав, що через десять років писатиму про системи ППО вартістю мільярди доларів та артилерійські дуелі з використанням високоточних боєприпасів. Але саме такою є реальність повномасштабної війни, де кожен день вирішує дипломатична та воєнна підтримка наших партнерів.
Сьогодні можу поділитися важливою інформацією щодо розвитку переговорів між США та Німеччиною про довгострокову військову допомогу Україні. За моїми джерелами в дипломатичних колах, ці країни активно обговорюють механізми стабільного фінансування українського оборонного потенціалу на роки вперед.
Переговорний процес: деталі та значення
Американські та німецькі представники проводять інтенсивні консультації щодо створення надійної системи підтримки України, яка б не залежала від політичних змін чи електоральних циклів. За інформацією, що потрапила до мене від учасників переговорів, обговорюється механізм багаторічних фінансових зобов’язань з чітким графіком поставок озброєння та військової техніки.
“Нам потрібна система, яка працюватиме незалежно від зміни урядів чи парламентських конфігурацій”, – сказав мені високопоставлений європейський дипломат, який бере участь у переговорах.
Перебуваючи останні п’ять місяців регулярно на передовій, можу впевнено стверджувати: тільки стабільні та передбачувані поставки озброєння дозволяють нашим військовим планувати операції з необхідною ефективністю. Непередбачуваність поставок змушує командирів тримати “залізний запас”, що обмежує тактичні можливості.
Фінансовий вимір нової системи підтримки
За наявною інформацією, США та Німеччина розглядають варіанти довгострокового фінансування на суму понад 50 мільярдів євро протягом наступних 5 років. Ці кошти будуть спрямовані на:
– Системи протиповітряної оборони нового покоління
– Високоточне артилерійське озброєння
– Засоби радіоелектронної боротьби
– Розвиток оборонно-промислового комплексу України
Коли минулого тижня я був у районі Часового Яру, командир артилерійського підрозділу розповів мені, як кардинально змінилася ситуація з надходженням 155-мм снарядів. “Ще взимку ми рахували кожен постріл, тепер можемо планувати вогневе ураження з належною інтенсивністю,” – пояснив офіцер.
Така трансформація є прямим результатом налагодженого виробництва боєприпасів у Європі та США, і тепер партнери прагнуть систематизувати всі напрямки підтримки.
Координація з іншими країнами-донорами
Німецько-американська ініціатива передбачає залучення ширшого кола партнерів, включно з Великою Британією, Францією, Польщею та країнами Балтії. За моїми джерелами, вже розпочато консультації щодо створення координаційного центру, який оптимізуватиме поставки відповідно до потреб ЗСУ.
Прем’єр-міністр однієї з балтійських країн у нещодавній приватній розмові зазначив: “Ми переходимо від реактивної до проактивної підтримки України. Це означає, що ми надаватимемо зброю не лише у відповідь на кризові ситуації, а згідно з довгостроковим планом зміцнення оборонних спроможностей”.
Координація має вирішальне значення. Коли у квітні спостерігав за роботою змішаних підрозділів ППО під Харковом, помітив логістичні складнощі, пов’язані з використанням систем різного походження. Єдиний координаційний центр може усунути ці проблеми.
Промислова співпраця та локалізація виробництва
Одним із ключових елементів нової стратегії є перехід від прямих поставок готового озброєння до розвитку спільного виробництва. США та Німеччина планують інвестувати у створення виробничих потужностей на території України та сусідніх країн.
Зокрема, розглядаються проєкти з:
– Виробництва компонентів для систем HIMARS та MARS II
– Локалізації виробництва боєприпасів стандарту НАТО
– Створення ремонтних баз для обслуговування західної бронетехніки
“Українська оборонна промисловість демонструє неймовірну адаптивність,” – розповів мені інженер одного з харківських підприємств. “Ми вже освоїли ремонт деяких зразків західної техніки, але потенціал для розширення виробництва значно більший”.
Політичні виклики та ризики
Попри оптимістичні сигнали, переговорний процес стикається з певними складнощами. Наближення президентських виборів у США створює елемент невизначеності, а в Німеччині триває внутрішня дискусія щодо масштабів військової підтримки.
Під час моєї останньої поїздки до Брюсселя високопоставлений представник НАТО у конфіденційній розмові визнав: “Головне завдання – створити такий механізм підтримки, який функціонуватиме незалежно від політичної кон’юнктури. Це складно, але необхідно”.
Спостерігаючи за зміною настроїв у політичних колах західних країн протягом усіх років висвітлення конфлікту, можу зазначити: нинішній рівень усвідомлення важливості підтримки України безпрецедентний, але потребує інституційного закріплення.
Реакція України та адаптація військової стратегії
Українське військове керівництво уважно відстежує процес переговорів та адаптує свої плани відповідно до перспектив отримання стабільної допомоги. За моєю інформацією з Генерального штабу, розробляються нові оперативні концепції, які враховують потенційне збільшення доступності високоточного озброєння.
“Кожен наш крок на фронті залежить від того, який ресурс ми маємо і який можемо гарантовано отримати,” – пояснив мені офіцер оперативного управління під час нещодавнього відвідування командного пункту на одному з напрямків.
Характерно, що військові планувальники тепер мислять категоріями не тижнів, а місяців і років, що свідчить про глибинну трансформацію підходів до ведення війни.
Висновки та перспективи
Переговори між США та Німеччиною щодо довгострокової військової допомоги Україні відображають стратегічну зміну в підході Заходу до російсько-української війни. Відбувається перехід від тактичної реакції на кризові ситуації до стратегічного планування з багаторічною перспективою.
Перебуваючи постійно між фронтом і дипломатичними кабінетами, спостерігаю, як ці процеси взаємопов’язані. Кожне рішення щодо поставок озброєння має безпосередній вплив на ситуацію в окопах, і навпаки – кожен успіх українських військових посилює аргументи прихильників потужнішої підтримки України.
Найближчі місяці стануть вирішальними для формування нової системи підтримки. Її успішне впровадження може докорінно змінити динаміку конфлікту та наблизити Україну до перемоги.
