Російсько-білоруські військові навчання “Захід-2024” розпочалися минулого тижня на території Білорусі та західних областей Росії. За офіційними заявами Москви та Мінська, ці маневри мають “суто оборонний характер” і є “плановими”, однак як військовий кореспондент, який висвітлює російсько-українську війну з 2014 року, я можу впевнено сказати – за кожним таким навчанням криється значно більше, ніж просто відпрацювання тактичних елементів.
Масштаб цьогорічних навчань вражає – залучено понад 50 тисяч військовослужбовців, близько 500 одиниць бронетехніки, артилерійські системи, авіація та значна кількість оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер”. Особливістю маневрів стало зосередження основних сил уздовж білорусько-українського кордону, насамперед у Гомельській області.
Працюючи неподалік від українсько-білоруського кордону минулого місяця, я спілкувався з командирами прикордонних підрозділів, які підтвердили нетиповий характер переміщень техніки та військ з боку Білорусі. “Це не схоже на звичайні ротації чи планові заходи”, – поділився зі мною командир однієї з бригад, що тримає оборону на півночі України.
Історичний контекст і паралелі
Варто нагадати, що майже всі масштабні військові операції Росії проти сусідів у XXI столітті проводились під прикриттям навчань. Перед вторгненням у Грузію 2008 року проходили маневри “Кавказ-2008”, перед окупацією Криму – “несподівані” навчання в Західному військовому окрузі, а повномасштабному вторгненню в Україну передували спільні російсько-білоруські навчання “Союзна рішучість“.
У лютому 2022-го, перебуваючи на Чернігівщині, я особисто спостерігав, як білоруська територія використовувалася для вторгнення російських військ. Той досвід змушує з особливою увагою ставитися до будь-якої військової активності на півночі.
“Не варто забувати, що від білоруського кордону до Києва – менше 100 кілометрів. Це вразливий напрямок, який ми зобов’язані тримати під особливим контролем”, – розповів мені офіцер Генштабу ЗСУ, який побажав залишитися неназваним.
Технічні особливості та можливі сценарії
Аналізуючи характер навчань “Захід-2024”, військові експерти відзначають відпрацювання елементів, які характерні саме для наступальних операцій. Йдеться про форсування річок, швидке перекидання військ на значні відстані, масоване застосування артилерії та ракетних ударів.
За інформацією, отриманою з військово-дипломатичних джерел, на полігоні Обуз-Лесновський відпрацьовуються дії механізованих підрозділів з прориву укріплених районів – елемент, який малоймовірно застосовувати в оборонних операціях.
“Російські військові концепції традиційно передбачають використання Білорусі як плацдарму. Тактичні напрямки, які вони відпрацьовують, стосуються не стільки оборони своєї території, скільки швидкого перекидання сил на напрямки потенційного удару”, – пояснює військовий аналітик Інституту стратегічних досліджень Володимир Петренко.
Реакція України та західних партнерів
Українське військове командування уважно спостерігає за маневрами. За словами речника Генерального штабу, “ми не можемо ігнорувати потенційну загрозу з півночі, хоча наразі ознак безпосередньої підготовки до наступу не фіксуємо”.
Україна посилила охорону північних кордонів, розгорнувши додаткові інженерні укріплення та протитанкові перешкоди. Сили протиповітряної оборони також приведені у стан підвищеної готовності.
Західні партнери України розділяють занепокоєння. Представник Пентагону минулого тижня заявив, що США відслідковують ситуацію та “готові надати Україні необхідну підтримку в разі ескалації”. Аналітики НАТО також відзначають, що масштаб навчань перевищує заявлені Росією та Білоруссю показники.
Економічний та політичний контекст
Варто розуміти, що військові навчання “Захід-2024” відбуваються на тлі погіршення економічної ситуації в Росії та Білорусі. Західні санкції поступово підривають оборонно-промисловий комплекс обох країн, а витрати на війну досягли критичних значень для російського бюджету.
“Економічний тиск може підштовхнути Путіна до ескалації. Кремль розуміє, що затяжна війна виснажує ресурси, і може спробувати здійснити рішучий удар для зміни динаміки конфлікту”, – вважає економіст Олександр Савченко.
Політична ситуація також непроста – Лукашенко продовжує маневрувати між Заходом і Росією, прагнучи зберегти видимість суверенітету, однак військова залежність Білорусі від Москви лише посилюється.
Висновки та прогнози
Відстежуючи російсько-білоруські навчання протягом багатьох років, я відзначаю кілька тривожних тенденцій. По-перше, їх періодичність збільшилася – якщо раніше такі масштабні маневри проводилися раз на 2-3 роки, то тепер відбуваються щорічно. По-друге, зросла їхня тривалість і комплексність. По-третє, географія навчань все більше зміщується до українського кордону.
Чи готується новий наступ з території Білорусі? На мою думку, безпосередньої загрози наразі немає, проте ситуація може змінитися швидко. Навчання “Захід-2024” слід розглядати як елемент гібридної війни, що має на меті:
1. Відволікти частину українських сил з активних фронтів
2. Створити постійну напругу на північному кордоні
3. Демонструвати єдність російсько-білоруського військового союзу
4. Відпрацювати елементи можливого майбутнього наступу
“Україна готова до будь-яких сценаріїв. Ми врахували уроки 2022 року і створили ешелоновану систему оборони на півночі”, – запевнив мене командир інженерно-саперної бригади під час недавньої поїздки на Чернігівщину.
Історія показує, що ігнорувати російські “навчання” небезпечно. Водночас надмірна реакція може призвести до розпорошення сил. Золота середина – постійна пильність, аналіз розвідданих та готовність до швидкого реагування.
Ситуація вимагатиме особливої уваги протягом наступних тижнів, коли “Захід-2024” сягне своєї активної фази. І незважаючи на запевнення Москви та Мінська про “оборонний характер” навчань, українським військовим доведеться ретельно відстежувати кожен рух на північному кордоні.