Військовий збір та його вплив на обороноздатність
Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій від початку 2014 року, я постійно аналізую не лише фронтову ситуацію, але й те, як країна мобілізує ресурси для захисту. Сьогодні маємо важливу економічну статистику, яка прямо впливає на обороноздатність.
За даними Міністерства фінансів України, з початку 2025 року українці сплатили майже 89,5 мільярдів гривень військового збору. Ця сума відображає колосальний внесок цивільного населення у підтримку оборонних зусиль нашої держави в умовах повномасштабної війни.
Перебуваючи регулярно на передовій, я бачу, як кожна гривня трансформується у конкретну підтримку наших захисників. Це і бронежилети, і тепловізори, і дрони, і медичне забезпечення. Ці кошти рятують життя на фронті – це не просто цифри в звітах.
Свідчення з передової
Минулого тижня, коли я працював в районі Донецької області, командир однієї з бригад розповідав мені, як критично важливо зараз підтримувати стабільне фінансування оборонних потреб. “Без цих коштів ми б не могли забезпечити багато аспектів нашої діяльності,” – поділився офіцер, який просив не називати його ім’я з міркувань безпеки.
Нагадаю, що військовий збір був запроваджений у серпні 2014 року як тимчасовий захід для фінансування потреб Збройних Сил України. Проте з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році його значення зросло в рази. Ставка збору складає 1,5% від доходів фізичних осіб.
Економічні показники та реальний вплив
За оцінками економічних експертів, сума зібраних коштів перевищує аналогічний показник минулого року на 15%. Це пояснюється як зростанням номінальних заробітних плат, так і підвищенням податкової дисципліни в умовах війни.
Спілкуючись з військовими різних підрозділів від Харкова до Херсона, я постійно чую одне й те ж питання: “Чи розуміють люди в тилу, наскільки важливий кожен їхній внесок?” І такі цифри дають чітку відповідь – так, розуміють і підтримують.
Масштаб потреб
Цікаво зазначити, що згідно з даними Міністерства оборони України, один день активних бойових дій коштує державному бюджету приблизно 3 мільярди гривень. Таким чином, зібрані з початку року кошти військового збору теоретично могли б забезпечити близько 30 днів активних бойових дій.
Проте реальність фронту показує, що потреби значно більші. Від базового забезпечення до високотехнологічних систем – все це вимагає колосальних фінансових ресурсів.
Під час недавнього відрядження на східний фронт я був свідком, як підрозділи отримували нову партію захисного спорядження. “Це буквально наш щит, який тримає цивільне населення, сплачуючи податки,” – сказав мені сержант Тарас, командир взводу однієї з механізованих бригад.
Прогнози та додаткова підтримка
Для порівняння, за весь 2024 рік надходження від військового збору склали близько 120 мільярдів гривень. Якщо динаміка надходжень збережеться, то очікується, що за підсумками 2025 року ця сума може сягнути 130-135 мільярдів.
Попри економічні труднощі, українці демонструють неймовірну солідарність та розуміння того, що внутрішня мобілізація ресурсів – це важливий компонент нашої оборонної стратегії. З власного досвіду можу сказати: кожен раз, коли я повертаюсь з фронту, мене вражає ця єдність фронту і тилу.
Волонтерські ініціативи
Варто зазначити, що окрім офіційного військового збору, українці продовжують робити добровільні внески на потреби армії через волонтерські організації та фонди підтримки ЗСУ, такі як “Повернись живим”, “Прийди живим” та багато інших.
Як зауважив економічний експерт Тарас Козак в коментарі для нашого видання: “Військовий збір став не просто податком, а символом консолідації суспільства навколо спільної мети – захисту держави”.
Надходження від військового збору – це не просто рядок у бюджеті. Це конкретний механізм, який дозволяє українським захисникам тримати оборону на всій лінії фронту, захищаючи кожен метр української землі.
