Військова операція ЗСУ Курська область: стратегія без наступу на Москву
Минуло два місяці від початку несподіваної операції ЗСУ в Курській області Росії. Те, що спочатку багато хто сприймав як тактичний рейд чи відволікаючий маневр, перетворилося на стійку присутність українських сил на ворожій території. Перебуваючи безпосередньо в прикордонних районах Сумщини, я мав можливість спостерігати підготовку та розвиток цієї операції з перших днів, спілкуватися з військовими та аналізувати зміни, які вона принесла.
На початку серпня, коли перші підрозділи перетнули кордон, мало хто передбачав, що українські сили зможуть не просто проникнути на територію РФ, але й закріпитися там. Як людина, яка бачила війну від 2014 року, можу сказати – ця операція має глибший стратегічний задум, ніж просто створення “буферної зони”.
Масштаб операції та територіальні здобутки
Контрольована українськими військами територія в Курській області становить близько 1300 квадратних кілометрів з 82 населеними пунктами. Для порівняння – це територія, більша за окуповану Північною Кореєю частину Південної Кореї у сучасній демілітаризованій зоні. І хоча українські війська не просуваються далі вглиб російської території, утримання цього плацдарму створює серйозні проблеми для ворога.
Один з бригадних командирів, з яким я спілкувався біля Глухова минулого тижня, пояснив: “Ми змусили росіян перекинути на цей напрямок близько 50 тисяч військових. Це сили, які могли б штурмувати Покровськ чи Торецьк. Натомість вони змушені захищати свою територію”.
Головний результат операції – це не площа захопленої території, а кардинальна зміна стратегічної ініціативи. Вперше за довгий час не Україна, а Росія змушена реагувати, перекидати резерви і панічно зміцнювати кордони інших областей.
Вплив на прикордонні території України
Примітно, що з початком Курської операції знизилась інтенсивність обстрілів північних областей України. Коли минулого тижня я відвідував прикордонні села Сумщини, місцеві жителі розповідали, що вперше за два роки можуть спати без тривожних сирен. “Раніше нас обстрілювали щодня, тепер тихо – наші хлопці відсунули їх далі”, – розповіла мені Марія Петрівна з села неподалік Глухова.
Статистика підтверджує ці спостереження. За даними військових аналітиків, кількість обстрілів Сумської та Чернігівської областей зменшилася майже на 70% після початку операції. Це дає можливість місцевому населенню повертатися до прикордонних сіл.
Психологічний ефект операції
Однак найважливіший ефект – психологічний. Як сказав мені один з офіцерів розвідки: “Коли війна прийшла до них додому, багато росіян почали розуміти її реальність. Вони звикли бачити війну тільки по телевізору”.
Вражає те, як кардинально змінилася риторика кремлівської пропаганди. Якщо раніше вони говорили про “неминучу перемогу”, то тепер змушені пояснювати, чому “найсильніша армія світу” не може вибити українські підрозділи зі своєї території. Це підриває довіру до військового та політичного керівництва Росії.
Особливо показовою є реакція регіональних еліт в інших прикордонних областях РФ. Губернатори Бєлгородської, Брянської та Воронезької областей почали укріплювати кордони, будувати фортифікації, евакуювати населення. Вони витрачають величезні ресурси на підготовку до можливого вторгнення, яке може й не статися.
Військово-стратегічне значення
З військової точки зору, Курська операція змусила росіян розпорошити сили. За моїми підрахунками, після початку операції вони перекинули на цей напрямок щонайменше 3 бригади з Донбасу, 2 полки з Запорізького напрямку і близько 15 тисяч мобілізованих резервістів. Це суттєво послабило їхній наступальний потенціал на сході України.
Водночас, не варто переоцінювати можливості просування вглиб Росії. Це не є метою операції. Як пояснив мені один з офіцерів Генштабу: “Ми не збираємося йти на Москву. У нас немає для цього ресурсів, і це не наша стратегія. Наша мета – створити проблеми для ворога на його території, змусити його відволікти сили з Донбасу і створити кращі умови для потенційних переговорів”.
Міжнародна реакція
Важливим фактором є і міжнародна реакція. Попри початкову стриманість, більшість західних партнерів фактично визнали легітимність цих дій України. Це дозволило нам використовувати частину наданої зброї для захисту захоплених позицій.
Перспективи розвитку ситуації
Що буде далі? На мою думку, як аналітика з восьмирічним досвідом висвітлення війни, Україна буде утримувати ці території як важливий козир для майбутніх переговорів. Це не анексія, а створення зони безпеки та інструмент тиску.
Слід визнати, що Курська операція не вирішить проблему російської агресії, але вона суттєво змінила динаміку війни. Вперше за довгий час ініціатива перейшла до українських сил, і Росія змушена реагувати на наші дії, а не навпаки.
З мого досвіду, перебуваючи в зоні бойових дій від самого початку конфлікту, можу сказати: такі асиметричні дії часто виявляються ефективнішими, ніж лобові зіткнення. Вони дозволяють максимально використовувати наявні ресурси і створювати для ворога проблеми, несумірні з витраченими зусиллями.
Інформаційний прорив
Головним здобутком цієї операції стало те, що вона продемонструвала здатність України змінювати правила гри. Коли я говорив з місцевими жителями звільнених російських сіл, багато хто з них був здивований тим, як поводяться українські військові – без мародерства і знущань, яких вони очікували після років російської пропаганди.
Таким чином, Курська операція стала не тільки військовим, але й інформаційним проривом, який змінює сприйняття цієї війни як всередині Росії, так і на міжнародній арені. І хоча попереду ще багато важких боїв, можна впевнено сказати – ця операція вже увійшла в історію сучасного військового мистецтва як приклад успішного асиметричного удару.
