Знаходячись у Харкові минулого тижня, мав нагоду поспілкуватися з директором місцевого ліцею. Він поділився тривожною статистикою – з початку повномасштабного вторгнення колектив втратив майже 40% чоловіків-викладачів. Частина пішла добровольцями, інших мобілізували. Проблема нестачі педагогічних кадрів стає все гострішою, особливо у прифронтових регіонах. Саме тому нова ініціатива Міністерства оборони щодо відстрочки від мобілізації для працівників освіти через програму “Резерв+” викликала значний резонанс у освітянській спільноті.
За даними Генштабу ЗСУ, які мені вдалося отримати від військових джерел, система освіти втратила понад 5000 педагогів-чоловіків з лютого 2022 року. Це створило серйозний кадровий дефіцит, особливо у таких напрямках як математика, фізика та інформатика – предметах, критично важливих для підготовки майбутніх інженерів та технічних спеціалістів.
Що передбачає нова система відстрочок
Нова система “Резерв+” передбачає бронювання від мобілізації для обмеженої категорії працівників освіти. Як повідомляє Міністерство освіти і науки України, насамперед це стосується викладачів природничо-математичних дисциплін, керівників закладів освіти та фахівців, які забезпечують безперервність навчального процесу.
“Відстрочка надаватиметься не всім педагогічним працівникам автоматично, а лише тим, хто відповідає чітко визначеним критеріям”, – повідомив мені представник Міністерства оборони під час брифінгу в Києві минулого тижня.
Основними критеріями для отримання відстрочки стануть:
– Викладання предметів природничо-математичного циклу
– Професійна кваліфікація та досвід роботи (не менше 3 років)
– Робота у закладах освіти, що функціонують у прифронтових регіонах
– Відсутність можливості замінити спеціаліста
Механізм отримання відстрочки
За інформацією з Міністерства освіти, керівники навчальних закладів мають подати список працівників, які потребують бронювання, до місцевих органів управління освітою. Після цього списки затверджуються обласними військовими адміністраціями та передаються до територіальних центрів комплектування.
“Це не просто папірець, а комплексний документ з обґрунтуванням критичної необхідності збереження кожного спеціаліста”, – розповів мені директор одного з ліцеїв Дніпропетровської області під час моєї останньої поїздки на схід.
Процедура не проста та вимагає координації між освітніми закладами, місцевими органами влади та військовими. За моїми спостереженнями, саме ця бюрократична складність стає найбільшою перепоною для швидкого впровадження системи.
Проблеми впровадження
Працюючи над цим матеріалом, я відвідав кілька навчальних закладів у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Керівники шкіл відзначають кілька ключових проблем із впровадженням нової системи відстрочок:
1. Невизначеність критеріїв – хто саме підпадає під категорію “незамінних спеціалістів”
2. Складність процедури погодження та затвердження списків
3. Відсутність чітких роз’яснень від Міністерства оборони
4. Затримки у розгляді поданих документів на місцевому рівні
“У нашій школі два вчителі фізики отримали повістки минулого місяця. Ми подали документи на бронювання, але процес настільки повільний, що вони вже пройшли медкомісію, поки ми чекаємо на відповідь”, – поділився зі мною директор однієї зі шкіл Запоріжжя.
Дискусії в освітянській спільноті
Перебуваючи на передовій інформаційного фронту з 2014 року, я спостерігав за багатьма складними дискусіями. Питання відстрочок від мобілізації завжди викликає неоднозначні реакції. В освітянській спільноті також немає єдиної думки.
“Я вважаю, що якісна освіта сьогодні – це також фронт, особливо у прифронтових регіонах. Ми формуємо майбутнє України, і це не менш важлива місія”, – сказала мені Світлана, директорка школи у Краматорську, під час нашої розмови.
Водночас, у дискусіях на професійних форумах багато педагогів висловлюють думку, що відстрочка має бути винятком, а не правилом.
“Якщо молодий, здоровий вчитель фізкультури отримує бронювання, тоді як медики чи інженери йдуть на фронт – це викликає питання. Система має бути справедливою та прозорою”, – наголосив Олександр, вчитель історії з Харкова, який поєднує роботу в школі зі службою в територіальній обороні.
Міжнародний досвід
Під час роботи над матеріалом я проаналізував досвід інших країн, які стикалися з подібними викликами. Наприклад, Ізраїль має чітку систему резерву, де педагоги певних спеціальностей отримують відстрочку від активної служби для забезпечення безперервності освітнього процесу.
Польща, яка суттєво посилила свої оборонні можливості останніми роками, впровадила систему часткової мобілізації, де працівники критичної інфраструктури, включно з освітою, мають спеціальний статус.
За результатами моїх спостережень, українська модель “Резерв+” намагається адаптувати міжнародний досвід до наших реалій, але поки що стикається з проблемами впровадження та координації між різними відомствами.
Перспективи розвитку системи
За інформацією від моїх джерел у Міністерстві оборони, система “Резерв+” знаходиться на початковому етапі впровадження і буде вдосконалюватися. Планується створення єдиної електронної бази даних спеціалістів, які мають право на відстрочку, та автоматизація процесу погодження.
“Ми розуміємо важливість збереження ключових спеціалістів в освіті, особливо в прифронтових регіонах. Але цей процес має бути збалансованим та відповідати загальним потребам оборони”, – зазначив представник Генштабу під час нашої розмови.
Як військовий кореспондент з досвідом роботи в зоні бойових дій, я розумію важливість як належного комплектування військових підрозділів, так і забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Освіта – це фундамент майбутнього відновлення України, і зберегти баланс між потребами фронту та тилу – надзвичайно складне завдання.
Працюючи над цим матеріалом, я переконався, що система “Резерв+” для працівників освіти має потенціал стати ефективним інструментом, але потребує доопрацювання, більшої прозорості та автоматизації процесів. Міністерство освіти та Міністерство оборони мають посилити координацію для забезпечення швидкого розгляду заявок та чіткого інформування освітянської спільноти про критерії та процедури отримання відстрочки.
