За останні три роки кількість будівельних компаній в Україні скоротилася майже вдвічі. Ця тенденція, що почалася ще до повномасштабного вторгнення, стала катастрофічною для галузі після лютого 2022 року. Перебуваючи минулого тижня в Харкові, я на власні очі бачив масштаби руйнувань житлового фонду та водночас – практично порожні будівельні майданчики.
З початку 2021 року до середини 2024 року кількість активних будівельних підприємств зменшилася з понад 29 тисяч до приблизно 15 тисяч. Такі дані надає Державна служба статистики, підтверджуючи тренд, який я спостерігаю, спілкуючись з учасниками ринку протягом останніх місяців.
“Ми втратили майже половину робочої сили – хтось пішов на фронт, хтось виїхав. Замовлень критично мало, а ті, що є, часто заморожуються через фінансові труднощі”, – розповів мені Олександр Петренко, власник невеликої будівельної компанії з Дніпра, під час інтерв’ю для підготовки цього матеріалу.
Найбільше скорочення відбулося в перші місяці повномасштабної війни. За даними Мінрегіону, тільки в березні-квітні 2022 року ринок втратив близько 5 тисяч компаній. Переважно це малі та середні підприємства, які не мали фінансової подушки для переживання тривалого простою.
Географія втрат
Аналізуючи регіональний розподіл, найбільше постраждали області, де ведуться або велися активні бойові дії – Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська. У деяких населених пунктах цих регіонів будівельна активність припинилася повністю.
У порівняно безпечних західних областях ситуація краща, але й там спостерігається скорочення кількості компаній на 25-30%. Київ, який традиційно був центром будівельної активності, втратив близько 40% будівельних підприємств.
“Три роки тому на Київщині працювало близько 90 кранів одночасно. Сьогодні – не більше 20-25”, – зазначив у розмові зі мною Валерій Ковальчук, керівник підрозділу однієї з найбільших будівельних компаній.
Економічні наслідки
Падіння кількості будівельних компаній безпосередньо впливає на економіку країни. За даними НБУ, частка будівництва у ВВП України скоротилася з 2,7% у 2021 році до 1,3% у 2023 році. Крім того, сектор забезпечував роботою близько 700 тисяч людей до війни, а зараз ця цифра зменшилася до 300-350 тисяч.
Фінансування – ще одна ключова проблема. Банки практично заморозили кредитування житлового будівництва, а інвестори стали надзвичайно обережними. Державні програми відновлення поки що зосереджені переважно на критичній інфраструктурі, а не на комерційному чи житловому будівництві.
Під час відрядження до Львова минулого місяця я відвідав будівельний форум, де представники галузі відкрито говорили про кризу ліквідності. “Ми живемо від проєкту до проєкту, стратегічне планування стало неможливим”, – поділився один з учасників панельної дискусії.
Трансформація ринку
Втім, криза призвела до певних позитивних змін. Компанії, що залишились на ринку, зазвичай демонструють вищу ефективність та адаптивність. З’явилися нові спеціалізовані напрямки – відновлення пошкоджених будівель, швидкомонтовані конструкції, модульне будівництво.
“Ми повністю переорієнтувались. Якщо раніше займалися переважно комерційними об’єктами, то зараз 80% замовлень – це відновлення пошкодженого житла та укріплення існуючих будівель”, – розповів мені Ігор Савченко з Харкова, чия компанія змогла не лише вижити, але й збільшити штат.
Особливо помітною стала тенденція до консолідації ринку. Великі гравці поглинають менші компанії або їхні активи, формуючи більш стійкі бізнес-структури.
Перспективи відновлення
Незважаючи на складнощі, експерти вбачають потенціал для відродження галузі в середньостроковій перспективі. За оцінками Київської школи економіки, для відбудови пошкодженої інфраструктури України знадобиться понад 150 мільярдів доларів, значна частина яких піде саме на будівництво.
“Парадокс ситуації в тому, що ми втратили половину компаній у той час, коли обсяг необхідних робіт збільшився в рази”, – відзначив у розмові зі мною Сергій Максимчук, аналітик будівельного ринку.
План відновлення України передбачає значні інвестиції у житлове будівництво після завершення активних бойових дій. Очікується, що допомога міжнародних партнерів також буде спрямована на цей сектор.
Виклики для виживання
Для будівельних компаній, що залишилися на ринку, ключовими викликами залишаються дефіцит кваліфікованих кадрів, логістичні проблеми та постійні перебої з електропостачанням.
“Ми працюємо з генераторами, що збільшує собівартість робіт на 15-20%. Крім того, деякі матеріали, які раніше виробляли в Україні, тепер доводиться імпортувати”, – пояснив мені Олексій Дмитренко, директор будівельної компанії з Одеси.
Під час роботи над матеріалом я відвідав кілька об’єктів у Києві та області, де будівельні роботи відновилися після тривалої паузи. Примітно, що більшість проєктів – це або завершення вже розпочатого будівництва, або роботи з відновлення.
Адаптація та інновації
Цікавою тенденцією стало впровадження нових технологій та підходів до будівництва. Компанії активно освоюють енергоефективні рішення, використовують дрони для інспекції об’єктів, впроваджують програмне забезпечення для віддаленого управління проєктами.
“Війна змусила нас переглянути підходи до безпеки об’єктів. Тепер ми закладаємо в проєкти додаткові укриття, посилюємо конструкції, використовуємо композитні матеріали, які краще витримують вибухові хвилі”, – розповів один з інженерів, з яким я спілкувався на будівельному майданчику в Києві.
Перебуваючи на передовій економічних змін, будівельна галузь України демонструє вражаючу стійкість. Незважаючи на втрату половини компаній, ті, що залишились, активно трансформуються та готуються до масштабної відбудови країни, яка неминуче розпочнеться, коли настане мир.
