На передовій щодня вирує справжнє пекло
Як військовий кореспондент, який висвітлює цей конфлікт від самого початку, можу з упевненістю сказати: інтенсивність бойових дій залишається надзвичайно високою. За останню добу російські окупанти здійснили 122 атаки вздовж лінії фронту. Це не просто цифра – за кожним боєм стоять долі наших захисників, напруження до межі людських можливостей, героїзм і, на жаль, втрати.
Покровський напрямок
Найгарячіше було на Покровському напрямку. Там противник здійснив 31 штурмову спробу прорвати нашу оборону. Підрозділи окупаційних військ намагалися просунутися вперед, використовуючи тактику “м’ясних штурмів”, коли перша хвиля наступу фактично виявляє наші вогневі позиції ціною власних життів, а наступні намагаються розвинути успіх. Перебуваючи минулого тижня неподалік Селидового, я на власні очі бачив, як наші бійці стримували подібні атаки. “Вони йдуть, як в радянських фільмах про Другу світову – хвиля за хвилею,” – розповів мені командир одного з підрозділів з позивним “Граніт”.
Курахівський напрямок
На Курахівському напрямку зафіксовано 26 ворожих атак. Російські сили активно застосовували артилерію та авіацію для підтримки піхотних груп. Характерною особливістю цих атак став підвищений рівень координації між різними родами військ окупантів. Як пояснив мені офіцер аналітичного відділу з передової: “Вони вчаться на своїх помилках. Якщо раніше артпідготовка часто не була синхронізована з рухом піхоти, то зараз вони краще координують свої дії”.
Лиманський напрямок
Лиманський напрямок також залишається зоною активних бойових дій – там відбулося 17 боїв. Окупанти намагаються просунутися в бік ключових логістичних шляхів. Характерно, що на цій ділянці фронту противник активно використовує мобільні штурмові групи на легкій техніці, які намагаються знайти вразливі місця в нашій обороні.
Куп’янський напрямок
Ситуація на Куп’янському напрямку залишається напруженою – 15 атак за добу. Тут російські сили зосередили значну кількість техніки, включаючи модернізовані танки Т-72Б3 та Т-80БВМ. Під час мого останнього відвідування цієї ділянки фронту минулого місяця, командири підрозділів відзначали, що противник намагається методично “прогризати” нашу оборону, концентруючи зусилля на окремих ділянках.
Інші напрямки
На Сіверському напрямку зафіксовано 11 атак, на Времівському – 9, на Торецькому – 7, на Харківському – 3. Примітно, що на останньому ворог суттєво знизив інтенсивність штурмових дій порівняно з весняними місяцями, коли там відбувалися десятки атак щодня. Це може свідчити про перегрупування російських сил або підготовку до нових наступальних операцій в інших секторах.
Волноваський та Запорізький напрямки відзначилися меншою кількістю атак – 2 та 1 відповідно. Проте, як показує досвід, такі “затишшя” часто передують сплескам активності. “Коли противник довго мовчить, готуйся до біди,” – ця фронтова мудрість, яку я чув від десятків командирів, рідко підводить.
Втрати окупантів
Українські захисники гідно відповідають на всі виклики. За даними Генерального штабу ЗСУ, окупаційні війська втратили за добу 1150 осіб особового складу (безповоротні та санітарні втрати), 15 танків, 53 бойові броньовані машини, 48 артилерійських систем, 1 реактивну систему залпового вогню, 2 засоби ППО, 83 одиниці автомобільної техніки та 13 одиниць спеціальної техніки.
Особливо ефективними стали удари по російських складах боєприпасів та пунктах управління. За інформацією з фронту, вдалося знищити 3 склади боєприпасів та 2 важливі командні пункти противника. Такі удари мають значний ефект, оскільки порушують логістичні ланцюги постачання та систему управління військами.
Дії української авіації та артилерії
Українська авіація також зробила значний внесок у стримування російського наступу, здійснивши 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки ворога. Ракетні війська і артилерія, у свою чергу, вразили 1 зенітний ракетний комплекс, 5 артилерійських систем, 1 РЛС та 2 важливі об’єкти противника.
Тактика та моральний стан противника
З власного досвіду можу сказати, що російська тактика “м’ясних штурмів” залишається незмінною вже тривалий час. Командування окупаційних військ продовжує жертвувати живою силою заради мінімальних тактичних успіхів. “Вони не рахують втрат. Для них людський ресурс – розхідний матеріал,” – розповів мені під час останньої поїздки на Донеччину командир артилерійського підрозділу з позивним “Мельник”.
Водночас, як свідчать перехоплені розмови окупантів, які мені довелося почути від офіцерів розвідки, моральний дух російських військових на багатьох ділянках фронту підірваний. Особливо це стосується мобілізованих солдатів, яких часто кидають у бій без належної підготовки та підтримки.
Загальна ситуація та перспективи
Ситуація залишається складною і потребує постійної уваги як військового командування, так і міжнародних партнерів України. За інформацією з джерел у Генеральному штабі, критично важливим залишається питання забезпечення нашої армії далекобійними засобами ураження, системами ППО та боєприпасами.
Бойові дії тривають, і наші захисники продовжують стримувати натиск значно численнішого ворога. Як і раніше, ключовими факторами на полі бою залишаються мужність українських військових, якість підготовки та забезпечення, а також тактична майстерність командирів усіх рівнів.
