Атаки дронів Росії на західну Україну розширюються
Стою на даху п’ятиповерхівки у Львові. Три години ночі. Температура близько нуля, пронизливий вітер обпалює обличчя. З цієї позиції добре видно західні околиці міста, де щойно пролунали вибухи. Відблиски протиповітряної оборони освітлюють небо, а характерне гудіння “Шахедів” не дає забути, що війна дісталася навіть до цього, колись безпечного, куточка України.
Те, що раніше здавалося нереальним для жителів Заходу – регулярні нічні повітряні тривоги та атаки дронів – тепер стало звичною частиною життя. За останні два місяці російська тактика використання дронів зазнала суттєвих змін, і Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області регулярно потрапляють під удари.
Російські сили значно розширили географію атак безпілотниками, створюючи систематичний тиск на всю українську територію. Для мене, як для журналіста, який почав висвітлювати війну ще з 2014 року, очевидно – це цілеспрямована стратегія психологічного виснаження населення та перенапруження української системи ППО.
“Росіяни змінили тактику застосування дронів. Тепер атаки відбуваються кількома хвилями протягом однієї ночі, з різних напрямків одночасно”, – розповів мені офіцер ЗСУ Максим Д., який бере участь у плануванні систем протиповітряної оборони західних регіонів. – “Вони намагаються розпорошити наші ресурси та знайти вразливі місця для проникнення”.
Зміна тактики російських атак
Від початку 2024 року зафіксовано понад 40 масованих атак БПЛА на західні області України. Раніше такі атаки були спорадичними, тепер вони стали систематичними. За даними військової адміністрації Львівської області, лише у квітні відбулося 11 атак із застосуванням дронів-камікадзе.
Ця зміна тактики має кілька практичних пояснень. По-перше, Росія суттєво збільшила виробництво дронів типу “Шахед”, налагодивши власне виробництво аналогів іранських БПЛА. За інформацією українських розвідслужб, росіяни здатні виготовляти до 1500 таких дронів щомісяця, що дозволяє їм використовувати їх більш масово.
По-друге, маршрути запуску дронів урізноманітнилися. Якщо раніше вони здебільшого запускалися з території Росії та Білорусі, то тепер активно використовуються території тимчасово окупованого Криму та акваторія Чорного моря.
Перебуваючи минулого тижня на військовому об’єкті поблизу Стрия, я на власні очі бачив наслідки такої атаки. Уламки збитого “Шахеда” розкидані на території у радіусі 50 метрів. Військові інженери, які розбирали залишки, показали мені російські модифікації двигуна та навігаційної системи.
“Вони постійно вдосконалюють свої безпілотники”, – пояснив підполковник Віталій, керівник групи аналізу уламків. – “Найновіші версії мають покращену систему навігації, що дозволяє їм краще протистояти засобам радіоелектронної боротьби. Також вони літають на різних висотах, ускладнюючи виявлення”.
Цілі російських атак
Особливо тривожною є тенденція атак на критичну інфраструктуру. За моїми спостереженнями та даними від військових джерел, основними цілями на Заході України стали енергетичні об’єкти, склади пального, логістичні вузли та, що особливо цинічно, цивільна інфраструктура.
Яскравим прикладом стала нічна атака на Львівську область 27 квітня, коли понад 20 дронів атакували енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина області залишилася без електропостачання. Тоді ж було пошкоджено житловий будинок у передмісті.
“Ми живемо в центрі Львова, і раніше думали, що це відносно безпечно. Тепер тривоги майже щоночі. Діти прокидаються від вибухів, не висипаються перед школою. Це психологічно виснажує”, – розповіла мені Олена, медсестра однієї з львівських лікарень.
Статистика говорить сама за себе. За даними Міністерства енергетики, з початку року російські атаки пошкодили енергетичні об’єкти у західних областях щонайменше 12 разів. У березні було здійснено масштабний удар по Бурштинській ТЕС, що призвело до відключень електроенергії в трьох областях.
Розвідувальна функція дронів
Військові експерти, з якими я спілкувався, вказують на ще один тривожний аспект: Росія використовує дрони як інструмент розвідки для підготовки майбутніх ракетних ударів.
“Не всі дрони спрямовані на безпосередню атаку. Частина з них виконує завдання з розвідки, фіксуючи розташування наших систем ППО під час відбиття атак”, – пояснив полковник Андрій С., який відповідає за координацію протиповітряної оборони в одному з західних регіонів.
Реакція місцевої влади
Місцева влада реагує на зростаючу загрозу. У Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях посилено заходи цивільної оборони, проводяться додаткові навчання для населення. Створюються додаткові бомбосховища, покращується система оповіщення.
“Ми пристосовуємося до нових реалій”, – розповів мені голова однієї з територіальних громад Львівщини. – “Закупили додаткові генератори для критичних об’єктів, облаштували укриття в усіх школах та дитсадках, тренуємо людей діяти в умовах повітряної тривоги”.
Однак ресурси протиповітряної оборони залишаються обмеженими. Попри допомогу західних партнерів, систем ППО недостатньо для захисту всіх регіонів одночасно, особливо коли атаки відбуваються в різних областях.
Політичний аспект атак
Варто зазначити, що розширення географії атак дронами має і внутрішньополітичний аспект для Росії. Кремль демонструє своїй аудиторії, що здатний “дістати” будь-яку точку України, навіть найбільш віддалену від лінії фронту.
Водночас, ефективність української протиповітряної оборони залишається високою. За офіційними даними Повітряних Сил ЗСУ, в середньому збивається близько 75-80% дронів, що запускаються по території України. Однак решта проривається та завдає шкоди.
Протидія дронам
Перебуваючи на позиціях мобільних груп протидронової оборони поблизу Жовкви, я спостерігав за роботою бійців, які використовують легке стрілецьке озброєння та спеціальні системи РЕБ для боротьби з дронами на малих висотах.
“Кожен збитий дрон – це потенційно врятовані людські життя”, – сказав мені командир групи Олексій. – “Ми постійно вдосконалюємо тактику, аналізуємо кожен епізод, щоб ставати ефективнішими”.
Тактика протидії дронам еволюціонує. Створюються спеціалізовані мобільні групи, які можуть швидко реагувати на появу БПЛА. Вдосконалюються системи раннього виявлення. Однак повністю захистити небо без достатньої кількості сучасних систем ППО неможливо.
Стратегічне значення атак
Одночасно, розширення атак на західні регіони має і стратегічне значення. Вони спрямовані на порушення логістичних ланцюжків, якими здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги.
Для цивільного населення ці атаки означають новий рівень психологічного тиску. Підриває ситуацію і постійна перерва в енергопостачанні, спричинена ударами по енергетичній інфраструктурі.
“Ми чуємо вибухи все ближче і частіше. Але це не означає, що ми здамося чи звикнемо до війни. Навпаки, зростає розуміння, що ця війна – не про Донбас чи Крим. Вона про право України існувати”, – поділився зі мною волонтер Тарас, який допомагає забезпечувати роботу “Пунктів незламності” у Львові.
Історія розширення географії атак дронами – це не лише зміна військової тактики. Це прямий виклик для всього українського суспільства. Виклик, на який українці відповідають адаптацією, стійкістю та рішучістю продовжувати боротьбу.
А поки що нічне небо над західною Україною продовжує освітлюватися спалахами від роботи систем ППО. І щоранку місцеві жителі прокидаються з надією, що сьогоднішня ніч буде спокійною. Але також з розумінням – війна дісталася до кожного куточка України, і перемогти в ній можна лише спільними зусиллями всього суспільства, від Сходу до Заходу.
