Минулої ночі Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну з початку повномасштабного вторгнення. За даними українського командування, окупанти випустили понад 600 повітряних цілей різного типу. Сили протиповітряної оборони працювали в надзвичайно напруженому режимі по всій території країни.
Перебуваючи поблизу Харкова, я на власні очі спостерігав інтенсивність російського удару. Небо буквально розривалося від вибухів – наші системи ППО перехоплювали ворожі цілі одну за одною. Це була картина, яку важко забути: спалахи від перехоплень освітлювали нічне небо, а гуркіт протиповітряних систем не вщухав годинами.
Масштаб атаки та робота ППО
За офіційною інформацією Повітряних Сил ЗСУ, російські окупанти застосували крилаті, балістичні та аеробалістичні ракети, а також ударні безпілотники. Ворог задіяв практично весь свій арсенал засобів повітряного нападу: ракети Х-101/Х-555, “Калібр”, “Іскандер-М”, “Кинджал” та десятки ударних дронів “Шахед”.
Українські захисники неба знищили понад 400 ворожих цілей, що становить приблизно дві третини від загальної кількості. Це надзвичайно високий показник ефективності, враховуючи масштаб та складність атаки. Для порівняння, під час попередніх масованих ударів результативність роботи ППО рідко перевищувала 60%.
Наслідки удару
Головний удар був спрямований на енергетичну інфраструктуру та військові об’єкти. Особливо постраждали об’єкти у східних та центральних областях України. На жаль, є пошкодження критичної інфраструктури у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській та Харківській областях.
“Це була найскладніша ніч за останні місяці,” – розповів мені Олексій, офіцер підрозділу ППО, з яким я спілкувався біля Харкова. “Ми працювали на межі можливостей систем, але виконали своє завдання. Якби не наші комплекси західного виробництва, наслідки могли б бути катастрофічними.”
За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок масованої атаки в п’яти областях України запроваджено екстрені відключення електроенергії. Аварійні бригади працюють цілодобово, щоб відновити пошкоджену інфраструктуру.
Аналіз тактики ворога
Аналізуючи цю атаку з військово-тактичної точки зору, можна відзначити, що Росія змінила свою стратегію. Замість концентрації на одному напрямку, ворог розподілив цілі по всій території України, намагаючись перевантажити нашу систему ППО. Це створило додаткові складнощі для українських захисників, але не дало ворогу очікуваного результату.
Згідно з аналізом українських військових експертів, росіяни використовували нову тактику комбінованого застосування різних типів ракет та дронів, намагаючись “обдурити” наші системи ППО. Спочатку запускалися дрони-камікадзе, які мали виявити позиції протиповітряних комплексів, а вже потім – високоточні ракети.
Використання високотехнологічної зброї
Особливо небезпечними були удари гіперзвуковими ракетами “Кинджал”, які складно перехоплювати навіть найсучаснішими системами ППО. Тим не менш, українські військові змогли знищити кілька таких ракет завдяки системам Patriot.
Командування Повітряних Сил підкреслює, що для ефективної протидії таким масованим атакам Україні потрібно більше сучасних зенітно-ракетних комплексів західного виробництва. Наявні системи Patriot, NASAMS, IRIS-T та інші демонструють високу ефективність, але їх кількість недостатня для надійного захисту всієї території країни.
Контекст та перспективи
Ця масована атака відбулася на тлі активних бойових дій на фронті, особливо на Харківському та Донецькому напрямках. Очевидно, що ворог намагався підтримати свій наземний наступ масованими ударами з повітря, щоб дезорганізувати українську оборону та логістику.
Незважаючи на масштаб атаки, українські захисники неба в черговий раз продемонстрували високий професіоналізм та відданість. Їхня робота дозволила значно зменшити руйнівні наслідки ворожого удару та зберегти багато життів.
Подальші загрози
За даними Генерального штабу ЗСУ, російські війська продовжують нарощувати свою ударну авіацію та ракетні підрозділи вздовж українського кордону, що може свідчити про підготовку нових масованих атак у найближчому майбутньому.
Тим часом українське командування працює над удосконаленням системи протиповітряної оборони та посиленням захисту критичних об’єктів інфраструктури. Особлива увага приділяється підготовці резервів та ротації особового складу підрозділів ППО, які працюють у надзвичайно напруженому режимі.
Як військовий кореспондент, який висвітлює конфлікт від 2014 року, можу з впевненістю сказати – ця атака була однією з найбільш складних випробувань для нашої протиповітряної оборони. Але здатність українських захисників протистояти такому масованому удару доводить ефективність нашої оборонної системи та високий рівень підготовки військових.
