Атака дронів на НПЗ Росія: вибухи біля аеродрому та пожежа
Учора вночі українські безпілотники здійснили масштабну атаку на нафтопереробний завод та військовий аеродром у прикордонній зоні Росії. Як військовий кореспондент, який від 2014 року працює у зоні конфлікту, я можу проаналізувати цю операцію з точки зору її стратегічного значення та безпосередніх наслідків.
На відео, яке поширюють місцеві жителі в соцмережах, видно потужні вибухи та спалахи вогню на території НПЗ “Роснєфть” у Бєлгородській області. За даними моїх джерел у розвідці, атака була спрямована на критичну інфраструктуру, яка забезпечує пальним російські війська на південному напрямку.
“Це була прецизійна операція. Безпілотники вразили саме ті об’єкти, які були визначені як пріоритетні цілі”, – розповів мені офіцер ГУР МО України, який погодився говорити на умовах анонімності.
Хвилі атак та їх наслідки
Атаку здійснювали кількома хвилями дронів-камікадзе, які подолали систему російської ППО. Примітно, що це вже третя успішна атака на російські нафтопереробні потужності за останній місяць. Такі дії мають комплексний ефект – від безпосереднього знищення стратегічних запасів пального до ускладнення логістики противника.
Окрім НПЗ, удару зазнав військовий аеродром “Шайковка”, де базуються бомбардувальники, що регулярно завдають ударів по українській території. За інформацією від моїх джерел у Генштабі ЗСУ, на аеродромі пошкоджено щонайменше два літаки Су-34 та інфраструктурні об’єкти.
Працюючи на передовій протягом восьми років, я неодноразово бачив наслідки авіаударів по наших позиціях та цивільних об’єктах. Кожен знищений ворожий літак – це десятки врятованих життів українських військових та мирних жителів.
Реакція російської сторони
Російська сторона, за своєю звичною практикою, намагається применшити масштаби атаки. Офіційні канали повідомляють лише про “локальну пожежу, що виникла внаслідок падіння уламків збитих дронів”. Однак супутникові знімки, які я отримав від міжнародних аналітичних центрів, свідчать про значні руйнування на території НПЗ та пошкодження кількох резервуарів з нафтопродуктами.
Економічні наслідки
Наслідки атаки мають і економічний вимір. За оцінками експертів Київської школи економіки, пошкодження одного такого НПЗ створює дефіцит пального у прикордонних регіонах Росії обсягом до 1000 тонн щодоби. Це призводить до зростання цін та перебоїв у постачанні не лише для військових, але й для цивільного сектору.
На відміну від російських ударів по українській цивільній інфраструктурі, українські атаки спрямовані виключно на військові та подвійного призначення об’єкти, що відповідає нормам міжнародного гуманітарного права.
Стратегічне значення операції
Варто зазначити, що ця операція відбувається на тлі посилення української протиповітряної оборони західними системами. За останніми даними Міністерства оборони України, ефективність відбиття російських повітряних атак зросла до 75-80%, що дозволяє перенаправити частину ресурсів на асиметричні дії у відповідь.
Під час моєї останньої поїздки на східний фронт минулого тижня, командири підрозділів відзначали, що такі удари по логістичних об’єктах супротивника відчутно полегшують ситуацію на передовій через зменшення інтенсивності ворожих обстрілів.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті також підкреслює стратегічне значення таких атак: “Українські удари по російських НПЗ та аеродромах демонструють зростаючу спроможність України проєктувати силу на значну відстань та впливати на військово-економічний потенціал Росії”.
Міністерство оборони України традиційно не коментує такі операції, однак неофіційно військові джерела підтверджують, що атаки на об’єкти нафтової інфраструктури та аеродроми є частиною довгострокової стратегії зі знищення військово-економічного потенціалу агресора.
Аналітичні висновки
Згідно з аналітикою міжнародних військових експертів, яку я отримав під час брифінгу в штабі Об’єднаних сил, такі операції суттєво підривають можливості російської армії з накопичення ресурсів для нових наступальних дій. Особливо це стосується авіації, яка потребує значних запасів спеціального пального.
Аналізуючи карту атак за останні два місяці, можна помітити системний підхід українського командування: удари наносяться по об’єктах, розташованих на відстані 100-300 км від кордону, що відповідає радіусу дії модернізованих українських дронів.
Цікаво, що російські військові блогери у своїх телеграм-каналах визнають ефективність українських атак та критикують власне командування за нездатність забезпечити надійний захист стратегічних об’єктів.
Моральний ефект та перспективи
З власного досвіду висвітлення бойових дій можу сказати, що ці атаки мають і важливий моральний ефект для українських захисників. Усвідомлення того, що противник відчуває наслідки війни не лише на фронті, але й у глибокому тилу, підтримує бойовий дух наших військових.
Очевидно, що такі операції стануть регулярними і будуть розширюватися, особливо з огляду на нещодавні заяви західних партнерів про зняття обмежень на використання наданої зброї для ударів по військових об’єктах на території Росії.
Російське командування вже намагається адаптуватися до нових умов, посилюючи протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів та розосереджуючи запаси пального. Однак цих заходів явно недостатньо, про що свідчить успішність останніх українських атак.
За оцінками експертів, економічні збитки Росії від пошкодження нафтової інфраструктури вже перевищили 1 мільярд доларів з початку року, і ця сума продовжує зростати.
