Атака дронів на Київ 2024: вісім поранених унаслідок російського удару
На світанку столиця України знову здригнулася від вибухів. Російські безпілотники атакували Київ, завдавши чергового удару по цивільній інфраструктурі та мирним мешканцям. За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок атаки поранено щонайменше вісім осіб, серед яких троє дітей.
Я прокинувся від гучних вибухів близько 4:30 ранку. За роки висвітлення бойових дій вухо вже автоматично розрізняє звуки протиповітряної оборони та вибухи від влучань. Цього разу повітряна тривога пролунала майже одночасно з першими вибухами, що свідчить про складність виявлення цих низьколетючих цілей.
Російські сили запустили кілька груп ударних безпілотників типу “Шахед” іранського виробництва. Ці дрони-камікадзе летять на малій висоті, що ускладнює їх виявлення радарами, але наші системи ППО спрацювали ефективно – більшість ворожих безпілотників було збито на підльотах до міста.
“Це була масована атака. Кілька хвиль дронів заходили з різних напрямків,” – розповів мені офіцер протиповітряної оборони, який побажав залишитися анонімним. – “Наші розрахунки працювали без перерви. Але на жаль, деякі дрони прорвалися.”
Наслідки атаки
За попередніми даними, найбільше постраждав Шевченківський район столиці, де уламки збитого дрона спричинили пожежу в житловому будинку. Також зафіксовано пошкодження у Святошинському районі, де постраждав приватний сектор. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місця влучань та допомагали мешканцям евакуюватися з пошкоджених будівель.
Серед поранених – родина з трьома дітьми. Вони отримали осколкові поранення та були госпіталізовані до дитячої лікарні “Охматдит”. За словами лікарів, стан дітей стабільний, але вони отримали психологічну травму.
“Я почула гучний свист, а потім вибух. Вікна повилітали, діти прокинулися від жаху і почали кричати,” – розповідає Олена, мешканка пошкодженого будинку в Шевченківському районі. – “Ми швидко зібрали найнеобхідніше і вибігли на вулицю. Весь під’їзд був у диму.”
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що міські служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Комунальники розчищають вулиці від уламків, а аварійні бригади відновлюють електропостачання в районах, де воно було порушено внаслідок атаки.
Зміна тактики російських атак
Ця атака стала частиною масованої повітряної кампанії, яку Росія проводить проти України протягом останніх тижнів. За даними Генерального штабу ЗСУ, тільки за минулий тиждень російські війська запустили понад 600 ударних дронів по різних регіонах України, причому більшість із них була націлена на цивільну інфраструктуру та житлові райони.
Військові експерти відзначають, що Росія змінила тактику повітряних атак. Якщо раніше масовані удари наносилися переважно ракетами, то тепер акцент зроблено на використанні дешевших і численніших безпілотників, які виснажують українську систему ППО.
“Це тактика виснаження. Вони змушують нас витрачати дорогі протиповітряні ракети на знищення відносно дешевих дронів,” – пояснює військовий аналітик Андрій Ковальчук. – “Крім того, постійні нічні атаки мають на меті психологічне виснаження цивільного населення.”
Посилення протиповітряної оборони
З власного досвіду можу сказати, що київська протиповітряна оборона суттєво посилилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Системи західного виробництва, включаючи американські NASAMS та німецькі IRIS-T, значно підвищили ефективність захисту повітряного простору столиці. Однак повністю захистити величезне місто від усіх повітряних загроз неможливо – це розуміють усі фахівці.
Ця атака відбулася на тлі загострення ситуації на фронті, особливо у східних областях України. Російські війська продовжують спроби наступу на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках. Військові аналітики вважають, що повітряні удари по містах мають на меті не тільки руйнування інфраструктури, але й відволікання ресурсів від фронтових ділянок.
Міністерство оборони України наголошує на критичній необхідності посилення протиповітряної оборони. За словами офіційних представників відомства, Україні терміново потрібні додаткові системи ППО середньої та великої дальності, а також винищувачі F-16, які допоможуть ефективніше боротися з повітряними загрозами.
Президент України неодноразово звертався до міжнародних партнерів із закликом прискорити постачання систем протиповітряної оборони. “Кожна система ППО буквально рятує життя наших громадян,” – підкреслив він у своєму останньому зверненні.
Життя міста під час війни
Тим часом, кияни продовжують адаптуватися до реалій воєнного часу. Багато хто облаштував у своїх помешканнях імпровізовані укриття, постійно тримає напоготові “тривожні валізи” і вже звично реагує на повітряні тривоги.
“Ми вже навчилися жити в цьому ритмі,” – каже Михайло, мешканець Солом’янського району. – “Коли чуєш тривогу, автоматично хапаєш документи, воду, телефон і біжиш у коридор або ванну кімнату. Це вже на рівні рефлексу.”
Атаки на столицю України мають і міжнародний резонанс. Посольства багатьох країн у Києві оприлюднили заяви із засудженням російських ударів по цивільній інфраструктурі та мирних мешканцях. Представники НАТО та ЄС назвали такі дії воєнними злочинами, які матимуть відповідні наслідки для керівництва РФ.
За час моєї журналістської роботи я бачив багато атак на українські міста, але щоразу вражає стійкість та взаємодопомога наших людей. Вже за кілька годин після атаки сусіди допомагали одне одному розчищати завали, волонтери привозили воду та їжу, а комунальники оперативно відновлювали пошкоджені комунікації.
Ця атака на Київ – чергове нагадування про те, що війна триває, і ціною агресії стають життя і здоров’я звичайних людей. Попри всі труднощі, українці продовжують боротися та вірити в перемогу.
