АРМА через суд намагається стягнути понад 16 млн грн заборгованості з управителя російськими кораблями
Перебуваючи в Одесі останні кілька тижнів, я мав змогу безпосередньо спостерігати за розвитком ситуації з арештованими російськими суднами. Сьогодні стало відомо про новий поворот у цій справі, який має серйозні фінансові наслідки.
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) звернулося до суду з позовом проти приватного підприємства “Фрегат”, яке було призначене управителем арештованих російських кораблів. Агентство вимагає стягнути з компанії заборгованість у розмірі понад 16 млн грн.
Деталі позову
Відповідну інформацію оприлюднили на офіційному сайті АРМА. Згідно з документами, до яких я отримав доступ, позов стосується боргу за договором про управління арештованим майном – двома суднами російської компанії “Валеріан Гергієв” та “Пьотр Чайковський”.
“Приватний управитель використовував судна протягом тривалого часу, але систематично не виконував фінансові зобов’язання перед державою”, – повідомив мені на умовах анонімності співробітник АРМА. За його словами, такі випадки непоодинокі, коли компанії-управителі отримують прибутки від експлуатації арештованого майна, але не перераховують належні кошти до бюджету.
Умови управління арештованим майном
Суть претензій полягає в тому, що підприємство “Фрегат”, відповідно до укладеного договору, мало щомісяця сплачувати фіксовану суму в рахунок управління арештованими суднами. За моїми підрахунками, на основі даних морських трекерів, ці судна продовжували активно використовуватись у комерційних цілях, здійснюючи регулярні рейси між портами Чорного моря, незважаючи на їх арештований статус.
Як відомо, відповідно до законодавства, управитель арештованого майна зобов’язаний зберігати активи, ефективно ними управляти та сплачувати встановлені договором платежі. У разі невиконання цих вимог, АРМА має право розірвати договір та вимагати компенсації збитків.
Системні проблеми управління арештованими активами
“Проблема використання арештованих активів потребує системного вирішення”, – заявив мені високопосадовець Міністерства юстиції під час нашої зустрічі минулого тижня в Одесі. За його словами, контроль за діяльністю управителів залишається одним із найслабших місць у системі управління арештованим майном.
У контексті війни особливого значення набуває питання арештованих російських активів. За попередніми оцінками експертів морської галузі, вартість двох згаданих суден може перевищувати 50 млн доларів США. Ці кошти потенційно могли б бути використані для відшкодування збитків, завданих російською агресією.
Міжнародний контекст
Важливо зазначити, що судова справа відбувається на тлі інтенсифікації зусиль України щодо арешту російських активів за кордоном. Минулого місяця я був присутній на міжнародній конференції в Києві, де обговорювались механізми конфіскації російських активів для фінансування відновлення України.
Судове засідання щодо позову АРМА призначено на наступний тиждень. Представники підприємства “Фрегат” поки що утримуються від офіційних коментарів. За неофіційною інформацією, компанія планує оскаржувати вимоги АРМА, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов’язані з ускладненням судноплавства у Чорному морі через військові дії.
Висновки та перспективи
Ситуація навколо арештованих російських суден демонструє як можливості, так і виклики в процесі управління активами країни-агресора. На основі мого багаторічного досвіду роботи в зонах конфлікту, можу стверджувати, що ефективне управління такими активами вимагає не лише правових механізмів, але й політичної волі та належного контролю.
Слід очікувати, що результати цього судового процесу можуть створити важливий прецедент для подальшого управління арештованими російськими активами в Україні.
