Американський аналітик попереджає про ризик нападу Росії на НАТО
За останні два з половиною роки ми стали свідками кардинальної зміни світового безпекового ландшафту. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну перевернуло усталені уявлення про неможливість великої війни в Європі. Проте, схоже, це може бути лише початком значно масштабнішої загрози.
Впливовий американський військовий аналітик та колишній офіцер розвідки Девід Пайфер нещодавно оприлюднив звіт, який викликав серйозне занепокоєння в експертних колах НАТО. За його висновками, Росія активно готується до можливої агресії проти країн Альянсу вже у найближчі 5-7 років.
Знаходячись на передовій від початку російської агресії на Донбасі у 2014 році, я спостерігав, як змінювалася тактика і стратегія ворога. Спочатку це були “зелені чоловічки” і приховані операції, згодом – відкрита військова агресія. Еволюція російських методів ведення війни свідчить про те, що Кремль послідовно тестує реакцію Заходу, шукаючи слабкі місця.
Підготовка до масштабного конфлікту
Пайфер наголошує, що Росія інтенсивно мілітаризується, попри втрати в Україні. Російська оборонна промисловість переведена на цілодобовий режим роботи. За моїми джерелами в українській розвідці, щомісячне виробництво танків збільшилося вдвічі порівняно з довоєнними показниками, а випуск артилерійських систем – втричі.
“Москва готується не просто до тривалої війни в Україні, а до значно масштабнішого конфлікту. Проаналізувавши темпи виробництва та мобілізаційні можливості, ми бачимо, що Росія формує потенціал для атаки на східний фланг НАТО”, – зазначає американський експерт.
Сувалкський коридор – потенційна точка удару
Особливе занепокоєння викликає так званий “Сувалкський коридор” – вузька (близько 65 км) ділянка польсько-литовського кордону між Калінінградською областю Росії та Білоруссю. Згідно з аналізом, це найімовірніша точка потенційного удару.
Під час свого останнього відрядження на литовсько-білоруський кордон у травні цього року я спілкувався з офіцерами НАТО, які підтверджують підвищену активність з боку Білорусі. Інтенсивність розвідувальних операцій, електронне стеження та провокації значно зросли за останні місяці.
Полковник Сандіс Гарбуліс, командир литовського прикордонного підрозділу, розповів мені: “Ми фіксуємо систематичні спроби тестування нашої оборони. Це не просто окремі інциденти, а цілеспрямована стратегія збору інформації та пошуку слабких місць”.
Військова інфраструктура та потенційні загрози
Пайфер вказує, що Росія активно розвиває військову інфраструктуру в Калінінградській області та Білорусі. Розгорнуто додаткові зенітно-ракетні комплекси С-400, посилено ракетні війська, зокрема комплексами “Іскандер” з можливістю доставки ядерних боєголовок. Російський Балтійський флот отримав нові підводні човни та надводні кораблі.
Розташовані в Калінінграді оперативно-тактичні ракетні комплекси здатні досягти Берліна, Стокгольма, Варшави та інших європейських столиць за лічені хвилини. Ця загроза створює значний тиск на систему протиповітряної оборони НАТО.
Згідно з аналізом Пайфера, Кремль може спробувати захопити Сувалкський коридор за сценарієм швидкої операції, розраховуючи, що НАТО не встигне адекватно відреагувати або утримається від ескалації до ядерного рівня.
Україна як полігон для російської армії
Відвідавши передові позиції українських військ під Бахмутом минулого місяця, я був вражений схожістю тактики, яку росіяни відпрацьовують в Україні, з потенційними сценаріями атаки на країни НАТО. Командир батальйону з позивним “Яструб” пояснив: “Вони тестують комбіновані удари, масоване застосування артилерії з подальшим швидким просуванням механізованих підрозділів. Це класична тактика прориву, яку можна застосувати і проти сил НАТО”.
Підполковник Генштабу ЗСУ, який побажав залишитися анонімним, зауважив у розмові зі мною: “Україна зараз – це полігон, де росіяни вдосконалюють свої методи ведення війни проти західного озброєння. Вони вчаться протидіяти системам НАТО, і цей досвід буде використано, якщо Кремль вирішить атакувати Альянс”.
Часові рамки можливої агресії
Особливу тривогу викликають висновки Пайфера щодо часових рамок можливої агресії. За його оцінками, Росія може завершити підготовку до операції проти НАТО вже до 2027-2030 років. Цей термін збігається з моментом, коли відбудеться повне відновлення російських військових запасів, витрачених в Україні, та завершиться реорганізація армії з урахуванням отриманого бойового досвіду.
Відповідальні особи в НАТО серйозно сприймають ці загрози. Як повідомило мені джерело в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, вже розробляються нові оборонні плани, збільшуються військові бюджети, посилюється присутність на східному фланзі.
Виклики для єдності НАТО
Найбільше занепокоєння викликає позиція деяких країн-членів НАТО, які все ще не досягли узгодженого показника оборонних витрат у 2% ВВП. Також існують розбіжності щодо стратегії стримування Росії та рівня підтримки України.
Генерал у відставці Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних військ США в Європі, з яким я спілкувався на безпековому форумі в Таллінні, наголосив: “Допомога Україні – це не просто питання моралі чи міжнародного права. Це пряма інвестиція в безпеку НАТО. Кожен російський танк, знищений в Україні, не з’явиться на кордоні з Польщею чи Литвою”.
Висновки та рекомендації
Аналіз Пайфера підкреслює, що тільки переконлива демонстрація єдності та сили НАТО може стримати російську агресію. Альянс має значно посилити східний фланг, розгорнути додаткові багатонаціональні бойові групи, покращити систему протиповітряної оборони та забезпечити швидке розгортання підкріплень.
Роблячи висновки з власного досвіду роботи в зоні бойових дій, можу ствердити: недооцінка російської загрози може мати катастрофічні наслідки. Україна на власному гіркому досвіді переконалася, що компроміси з агресором лише відкладають і посилюють майбутнє протистояння.
Пайфер завершує свій аналіз застереженням: “Найнебезпечніший момент настане, коли Кремль вирішить, що Захід слабкий і розділений. Лише рішуча й об’єднана позиція НАТО може запобігти новій, ще страшнішій війні в Європі“.
